<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
  <title>hdd</title>
  <subtitle>статті про магнітні накопичувачі інформації</subtitle>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%B8-%D1%96-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97/hardware/hdd"/>
  <link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://my.ukrweb.info/taxonomy/term/38/atom/feed"/>
  <id>http://my.ukrweb.info/taxonomy/term/38/atom/feed</id>
  <updated>2008-06-12T04:04:52+03:00</updated>
  <entry>
    <title>Internet PC 02.2008</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/02/6/internet-pc-022008" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/02/6/internet-pc-022008</id>
    <published>2008-02-23T01:50:52+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T03:55:53+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="hardware" />
    <category term="hdd" />
    <category term="raid" />
    <category term="sata" />
    <category term="ua" />
    <category term="windows" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <summary type="html"><![CDATA[<div lang="uk-UA" title="my.ukrweb.info Інтернет робоча станція з розширеними можливостями">Після невеликої перерви продовжую публікувати статті по налагодженню та адмініструванню комп'ютерного заліза.<br /> На сьогодні -огляд збірки, якій судилось бути роботягою в Інтернет.</div>
<div align="center">
<a target="_blank" href="http://top.blog.net.ua/" rel="nofollow"><img src="http://top.blog.net.ua/tracker.php?do=in&amp;id=428" alt="UA TOP Bloggers" width="1" height="1" /></a>
</div>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<div lang="uk-UA" title="my.ukrweb.info Інтернет робоча станція з розширеними можливостями">Після невеликої перерви продовжую публікувати статті по налагодженню та адмініструванню комп'ютерного заліза.<br /> На сьогодні -огляд збірки, якій судилось бути роботягою в Інтернет.</div>
<div align="center">
<a target="_blank" href="http://top.blog.net.ua/" rel="nofollow"><img src="http://top.blog.net.ua/tracker.php?do=in&amp;id=428" alt="UA TOP Bloggers" width="1" height="1" /></a>
</div>
<div><a lang="en-US" href="http://techreport.com/articles.x/9124/27" target="_blank" name="Тестування програмних RAID5 контролерів" title="Тестування програмних RAID5 контролерів" rel="prev">тести програмних RAID5 контролерів</a> - додаткове посилання про тестування програмних RAID масивів класу RAID5 на базі 4-ьох дисків.&nbsp;</div>
<div>
<hr width="100%" size="2" /></div>
<div class="toc">
<div class="toc-title">Меню 8) сторінки [<a href="#" class="toc-toggle">hide</a>]</div>
<div class="toc-list">
<ol>
<ol>
<li><a href="#-1">Вимоги до комп'ютера</a></li>
<li><a href="#-2">Аналіз завантаження</a>
<ol>
<li><a href="#-3">Загальна картина наступна...</a></li>
<li><a href="#-4">Кількість пам'яті</a></li>
<li><a href="#-5">Висновки по аналізу</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-6">Вибір заліза</a>
<ol>
<li><a href="#-7">Ліміти</a></li>
<li><a href="#-8">Оперативна пам'ять</a></li>
<li><a href="#-9">Дискова підсистема</a>
<ol>
<li><a href="#RAID">Що таке RAID</a></li>
<li><a href="#-10">Вибір програмного рейда</a></li>
<li><a href="#Onboardraidvspciraid">Onboard raid vs pci raid</a></li>
<li><a href="#-11">Вибір дисків для рейда</a></li>
<li><a href="#FDD">FDD атавізм-необхідність</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-12">Материнська плата</a></li>
<li><a href="#CPU">CPU</a></li>
<li><a href="#-13">Відеокарта</a></li>
<li><a href="#DVDRW">DVD-RW</a></li>
<li><a href="#CardReader">Card Reader</a></li>
<li><a href="#-14">Монітор</a></li>
<li><a href="#-15">Корпус</a></li>
<li><a href="#-16">Клавіатура і мишка</a>
<ol>
<li><a href="#-17">Клавіатура</a></li>
<li><a href="#-18">Миша</a></li>
</ol>
</li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-19">Збірка</a></li>
<li><a href="#-20">Інсталяції ОС</a>
<ol>
<li><a href="#RAID-1">Конфігурування RAID системи</a></li>
<li><a href="#WindowsXP">Інсталяція Windows XP</a>
<ol>
<li><a href="#-21">Розбивка диска на логічні розділи</a></li>
<li><a href="#-22">Інсталяція драйверів</a></li>
</ol>
</li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-23">Висновки</a></li>
<li><a href="#-24">На майбутнє</a></li>
</ol>

</ol>
</div>
</div>
<div>
<h2 id="">Вступ</h2>
</div>
<div>Вітаю читачів!</div>
<div>Після невеликої перерви продовжую публікувати статті по налагодженню та адмініструванню комп'ютерного заліза.<br /> На сьогодні -огляд збірки, якій судилось бути роботягою в Інтернет.</div>
<div>
<h2 id="-1">Вимоги до комп'ютера</h2>
<p> Якою конфігурацією вартує запастись, якшо головним заробітком в житті  стає робота в глобальній мережі?<br /> Чим мотивуватись в випадку, коли завідомо потужна конфігурація заліза в деяких моментах починає гальмувати робочий процес?<br /> Як підняти швидкість роботи комп'ютера, якщо в інтернет броузері відкрито одночасно більше сотні вікон і необхідна дуже швидка реалізація перемикання між ними із можливістю негайно приступити до роботи з цим вікном та програмами, що відображаються в ньому?<br /> Як пришвидшити завантаження одних і тих же вебсайтів, зменшивши навантаження на інтернет канал?</p></div>
<hr />
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h2 id="-2">Аналіз завантаження</h2>
</div>
<div>Саме на таких запитаннях був оснований мій нещодавній проект-збірка комп'ютера, головною вимогою до якого була можливість комфортної роботи із інтернет програмами.<br /> Перш за все спробую проаналізувати роботу головних інтернет броузерів на предмет навантаження комп'ютерного заліза. Для цього я обрав 4 найрозповсюдженіших ядра: Opera, FireFox (gecko), Safari (khtml), Internet Explorer Загальна картина однакова, але спочатку самі факти</div>
<div>Отже, порівняння броузерів при кількості відкритих вікон закладок 4 та 30 (4 ліворуч, 30 - праворуч)</div>
<div>&nbsp;</div>
<div align="center"><strong>Сафарі</strong></div>
<div>
<div align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/files/safari_4_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/safari_4_windows.png" alt="Сафарі - використання пам'яті та використання процесорного часу при 4 відкритих закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/safari_30_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/safari_30_windows.png" alt="Сафарі використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a></div>
<div>&nbsp;&nbsp;<br />
<div align="center">ФайрФокс<br /><a href="http://my.ukrweb.info/files/firefox_4_windows.png#" target="_blank"><img width="141" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/firefox_4_windows.png" alt="ФайрФокс - використання процесорного часу та пам'яті при 4 відкритих закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/firefox_30_windows.png#" target="_blank"><img width="141" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/firefox_30_windows.png" alt="Файрфокс - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a></div>
</div>
</div>
<div>&nbsp;</div>
<div align="center">Опера<br /><a href="http://my.ukrweb.info/files/opera_5_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/opera_5_windows.png" alt="Опера - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 5 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/opera_30_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/opera_30_windows.png" alt="Опера - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a></div>
<div>&nbsp;</div>
<div align="center">Інтернет Експлорер 7<br /><a href="http://my.ukrweb.info/files/ie_4_windows.png#" target="_blank"><img width="120" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/ie_4_windows.png" alt="Інтернет Експлорер - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 4 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/windows" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/ie_30_windows.png#" target="_blank"><img width="120" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/ie_30_windows.png" alt="Інтернет Експлорер - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/windows" /></a></div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-3">Загальна картина наступна...</h3>
</div>
<blockquote><div>Кожен з відомих браузерів при малій кількості вікон займає в пам'яті від 25 до 105 Мегабайт, в залежності від складності сторінок та від налагоджень кешування в пам'яті.</div>
<ul>
<li>Safari - одне вікно в середньому займає в пам'яті + 6,5 мегабайти</li>
<li>Firefox - одне вікно&nbsp; +6,2мегабайти</li>
<li>Opera - одне вікно +4,3мегабайти</li>
<li>Інтернет Експлорер 7 - одне вікно - +7мегабайт.</li>
</ul>
</blockquote>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-4"><strong>Кількість пам'яті</strong></h3>
</div>
<div>Якщо проаналізувати кількість пам'яті, що використовується при великій кількості вікон(скажімо 100), то кожен з цих броузерів буде займати в пам'яті</div>
<div>
<ul>
<li>Safari - ~700-1000MB</li>
<li>Firefox - ~650-1100MB</li>
<li>Opera - ~450-600MB</li>
<li>Internet Explorer 7 - ~800-1500MB</li>
</ul>
<div>Після цих цифр - можете глянути в параметри Ваших Броузерів та на розміри встановлених кешів - і ви зрозумієте, чому при великій кількості вікон броузери починають гальмувати...</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-5">Висновки по аналізу</h3>
</div>
<blockquote><div>Причина сповільнення роботи інтернет броузерів при великій кількості одночасно відкритих вікон криється не в потужності процесора (<strong>використання процесора коливається від 1 до 10% ві залежності від броузера (перевірена кількість вікон 100</strong>)), а від кількості оперативної пам'яті та від параметрів кешу, встановленого в броузерах.</div>
<div>Якщо кількість відкритих вікон та пам'ять, яку споживають ці дані(з вебсторінок) перевищує буфер пам'яті, який виділяє броузер для кешу вебсторінок - броузери починають <strong>активно використовувати дисковий кеш</strong>!</div>
</blockquote>
<div>
<h2 id="-6">Вибір заліза</h2>
</div>
<div>Використовуючи ці параметри я почав планувати систему та залізо, яке потрібно зібрати.</div>
<div>
<h3 id="-7">Ліміти</h3>
</div>
<div>Враховуючи ліміт ~1200$ я прийняв однозначне рішення - потрібно будувати систему на основі RAID5 масиву дисків.</div>
<div>Враховуючи невисоку процентну величину навантаження на процесор (на фото всі параметри знято на Core2Duo 6550), я прийняв рішення будувати на основі цього ж самого процесора.</div>
<div>
<h3 id="-8">Оперативна пам'ять</h3>
</div>
<div>Кількість оперативної пам'яті я обрав по 2GB на кожне ядро, щоб навіть при великому навантаженні із боку інтернет броузерів, одне ядро було цілком самодостатнім для підхвату та швидкодії. Для іншого я приготував навантаження із боку RAID5 контролера.</div>
<div>Для даної системи я обрав</div>
<div>
<ul>
<li><strong>PC2-6400 TakeMS(800MHz) DDR II 2048Mb пам'ять.</strong></li>
</ul>
</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-9">Дискова підсистема</h3>
</div>
<div>Враховуючи ліміт в фінансах, не було можливості використати апаратний RAID5 із апаратним XOR(ціна такого контролера в Києві на момент написання статті коливалась в ціновому діапазоні 500-1000$). Тому я прийняв рішення на основі вищевказаного посилання про тестування програмних RAID масивів, використати sil3114 PCI контролер.</div>
<div>
<h4 id="RAID">Що таке RAID</h4>
<div>Багато описувати в даній статті не буду, про дискові масиви Ви можете почитати в інтернеті - все чудово описано.</div>
<div>Скажу лише, що в варіанті RAID5 на чотирьох дисках один диск може згоріти, а інформація не втратиться і система буде продовжувати свою роботу далі.</div>
<div>Швидкість роботи такої дискової підсистеми буде теоретично втричі швидшою за швидкість роботи найповільнішого диска в дисковому масиві.</div>
<div align="center"><img src="http://my.ukrweb.info/files/300px-RAID_5.svg.png" alt="RAID5 - компроміс надійності та швидкості" /></div>
<div align="left">Як видно з фото - перехресним методом(XOR) частина інформації з трьох дисків збережена на четвертому, в результаті при збої одного з дисків інформація не буде втрачена. Цей метод XOR в апаратних рейдах виконує процесор на самому контролері, не навантажуючи центральний процесор. В sil3114 апаратно виконується лише поділ та розпаралелене копіювання інформації на чотири диски, а XOR виконує CPU. В результаті на програмних рейдах зчитування інформації практично не поступається апаратним, а от запис - в залежності від якості написаних драйверів та від потужності CPU.</div>
<blockquote><div align="left">Забігаючи наперед скажу, що використавши після збірки комп'ютера iometer я при максимальних навантаженнях виявив, що даний рейд краде в користувача 1-1.5% CPU, що в принципі для десктопної платформи не повинно відчуватись.</div>
</blockquote>
<div>
<h4 id="-10">Вибір програмного рейда</h4>
<div>Загалом питання трошки некоректне 8))). Тобто знайти порівняльні характеристики можна, але все залежить від версії драйверів і досить часто в інтернеті можна натрапити на круту таблицю порівняння, але в реальності після купівлі може виявитись, що результати не будуть відповідати дійсності, тому я зробив трошки по іншому.</div>
<div>Я побродив по онлайн каталогам та провів невеличку порівняльну характеристику бортових контролерів, що використовуються на материнських платах і виявив, що досить розповсюдженими RAID контролерами початкового рівня є Silicon Image.</div>
<div>Зайшовши на їхній вебсайт, побачив, що на деякі контролери вони починають писати драйвери навіть для MacOS X, що не могло не порадувати в світлі помаленького захоплення цією ОС ринку i386 платформи.</div>
<div>&nbsp;</div>
</div>
</div>
<div align="center">&nbsp;<img src="http://my.ukrweb.info/files/SY-SA3114-4R-unit.png" alt="sil3114 програмний raid5 контролер" /></div>
<div>Контролер йшов в комплекті з диском та двома SATA кабелями. Інші два - я взяв із комплекту, що йшов разом із материнською платою.</div>
<div>
<h4 id="Onboardraidvspciraid">Onboard raid vs pci raid</h4>
<div>Чому я вибрав контролер зовнішній, а не аналогічний, вбудований в материсньку плату?</div>
<div>Якщо порівняти материнки з і без бортового RAID контролера - різниця ціни їхня вища чим вартість окремого RAID контролера на тому ж самому чіпсеті.</div>
<div>Крім того немалим фактором є можливість подальшого апгрейду комп'ютера - при використанні PCI RAID контролера можна буде лише замінити материнську плату,&nbsp; а сам контролер просто перенести з старої системи на нову, без переінсталяції всього програмного забезпечення.</div>
<div>
<h4 id="-11">Вибір дисків для рейда</h4>
<div>Враховуючи, що на дорогих моделях апаратних RAID контролерів присутня додаткова буферна пам'ять, яка покращує роботу дискової підсистеми на перехідних режимах обміну з дисками та при копіюванні великої кількості маленьких файлів, <strong>для будь-якого рейд масива важливим фактором вибору диска є розмір кешу!</strong></div>
<div>На Київському ринку дисків 32Мб кешованих дисків не було присутньо в роздрібній торгівлі, а ті, що були - лише на замовлення та по дикій ціні. Тому для даного масива я обрав:</div>
<div>
<ul>
<li><strong>4 диски SATA II 250Gb ST3250410AS 16Mb 7200Rpm</strong></li>
</ul>
<div>
<h4 id="FDD">FDD атавізм-необхідність</h4>
</div>
</div>
</div>
</div>
<div>&nbsp;Для інсталяції windows на RAID масив Вам обов'язково потрібно буде на етапі завантаження додати в систему драйвер для самого RAID контролера ,а на сьогоднішній день єдиною простою можливістю є вказування драйвера на FDD. Є також можливість перезібрати інсталяційний диск windows із додаванням цього драйвера в дистрибутив, але варіант із FDD - простіший.</div>
<blockquote><div>Камінь в город windows - на вулиці 21 століття, а для інсталяції навіть Windows Vista на RAID масив потрібно докуповувати атавізм - Floppy Disk Drive.</div>
</blockquote>
<div>Не розумію, чому вони не внесли можливість додавання такого драйвера скажімо з зовнішнього CD або Flash накопичувача...</div>
<div>Знаю, що деякі Біоси підтримують можливість переназначення Flash або HDD накопичувача в режим FDD, але в мене не було можливості це перевірити.</div>
<div>
<h3 id="-12">Материнська плата</h3>
<div>Для побудови цієї системи я обрав платформу Intel. Чому? Важко сказати. Загалом, якщо переглянути продукцію в одній ціновій категорії - то особливої різниці немає.</div>
<div>Материнську плату я обрав аналогічну до тої, що встановлена на моїй робочій станції -</div>
<div>
<ul>
<li><strong>ASUS Socket775 iP35 P5K-SE ATX</strong></li>
</ul>
</div>
<div>Вона зарекомендувала себе з дуже хорошого боку із процесорами Core2Duo та Core2Quad</div>
<div>
<h3 id="CPU">CPU</h3>
<div>Обрав я</div>
<div>
<ul>
<li><strong>Core 2 Duo E6550 2.33 Ghz/4096 cache/1333MHz S775 BOX</strong></li>
</ul>
</div>
<div>Повноцінний двохядерний процесор із 2Мб кешу на кожне ядро.</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-13">Відеокарта</h3>
<div>Даний фрукт можна розглядати з різних сторін, але в контексті специфіки робчої станції я віддав перевагу великому об'єму відеопам'яті проти швидкості самого графічного процесора.</div>
<div>Чому?</div>
<div>Якщо аналізувати специфіку багатовіконної роботи цієї інтернет машини, то можна виділити потребу постійного обміну між оперативною пам'яттю та відеопам'яттю при постійному перемиканні між вікнами. Пришвидшити цей процес, та знизити навантаження на шину пам'яті можна підвищивши кількість відеопам'яті, в результаті всі &quot;вікна&quot; будуть зберігатись в ній - в відеопам'яті.</div>
<div>Обрана мною відеокарта</div>
<div>
<ul>
<li><strong>512MB PCI-E GeForce 8500GT Asus EN8500GT Silent Magic/HDTP DVI TV-out</strong></li>
</ul>
<div>
<h3 id="DVDRW">DVD-RW</h3>
<div>Враховуючи, що на сьогоднішній день шина PATA відмирає, а в цій робочій станції всі SATA роз'єми вивільнились через використання зовнішнього SATA RAID контролера - я обрав SATA DVD-RW пристрій</div>
<div>
<ul>
<li><strong>NEC AD-7200S-0B 16x Black</strong></li>
</ul>
<div>Одразу скажу, що більшість представлених на ринку пристроїв мають практично одну ціну, я обрав той, який мав найширші параметри підтримуваних стандартів та найстабільніші параметри згідно різних тестів як російських так і англомовних вебсайтів.</div>
<div>
<h3 id="CardReader"><strong>Card Reader</strong></h3>
</div>
<div>Враховуючи, що в більшості нинішніх користувачів присутня велика кількість різноманітних пристроїв, починаючи від мультимедійних мобільних телефонів, закінчуючи фотоапаратами та відеокамерами, вважаю за необхідне комплектувати кожен зібраний мною десктоп пристроєм, ціна якого коливається в районі 6-10$, і який підтримує всі можливі стандарти FLASH накопичувачів та Flash карт.</div>
<div>
<ul>
<li><strong>GRAND CR-INT630 All-in-1 Aluminium 3.5&quot; внутрішній</strong></li>
</ul>
<div>Даний контролер підключається в один із внутрішніх USB2.0 портів на материнській платі і встановлюється у відсік поряд із FDD.</div>
<div>
<h3 id="-14">Монітор</h3>
<div>За бажанням мого друга, було обрано 20 дюймовий wide монітор</div>
<div>
<ul>
<li><strong>Acer X203Wsd 5ms, DVI, silver/black</strong></li>
</ul>
<p>Дана модель, але в 19 дюймовому виконанні була успішно відтестована мною та використовується щодня в офісі компанії, яку я обслуговую. Жодних проблем після майже 6 місяців роботи.</p></div>
<div>
<h3 id="-15">Корпус</h3>
<div>Вибір корпусу - справа важлива.</div>
<div>Враховуючи, що в даній збірці присутні потужні компоненти, а також, що найбільш важливо - 4 жорстких диска, корпус повинен бути гарно вентильованим і мати можливість вмістити шість 3,5&quot; дюймових пристрої та один 5,25&quot;</div>
<div>Крім того розрахункова потужність системи в цілому в районі 300 ват, отже дял цього потрібна надійна та перевірена система живлення.</div>
<div>Мій вибір</div>
<div>
<ul>
<li><strong>Chieftec DG-01BDU 370W чорного кольору</strong></li>
</ul>
<p>Корпуси даної компанії дуже зручні в роботі, виготовлені із сталі. Блоки живлення також перевірені часом і мною особисто і не викликали проблем в жодній збірці за вже майже 6 років.</p></div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-16">Клавіатура і мишка</h3>
<div>Дані продукти цілком індивідуальні, але все ж надійність варто брати до уваги.</div>
<div>
<h4 id="-17">Клавіатура</h4>
</div>
<div>Я обрав</div>
<div>
<ul>
<li>&quot;10-ти доларову&quot; Mitsumi Classic</li>
</ul>
</div>
<div>клавіатуру, яка успішно випускається даною компанією вже мабуть десяток років і зручність, надійність та довговічність її не викликала нарікань в мене ніколи.</div>
<div>
<h4 id="-18">Миша</h4>
</div>
<div>
<ul>
<li>Logitech RX300 Optical</li>
</ul>
<div>мишки цієї компанії також перевірені часом і з власної практики жодна з них не згоріла 8).</div>
<div>
<h2 id="-19">Збірка</h2>
<div>На збірку даної системи в мене пішло майже 2 години чистої роботи. Всі кабелі були зібрані в жгути та прикручені до елементів корпусу. Жодного шуму при перевертанні та подальшій роботі системи ні мною ні користувачем замічено не було.</div>
<div>Тести показали достойну швидкість роботи дискової системи на рівні 130-100 Мегабайт в секунду лінійного зчитування та 80 мегабайт запису.</div>
<div>IOmeter показав 1-1,5 відсотка використання CPU на багатопоточному random записі 64Кб блоків по &quot;всій поверхні&quot; дискової системи</div>
<div>
<h2 id="-20">Інсталяції ОС</h2>
<div>Користувач обрав Windows XP Professional для своєї роботи.</div>
<div>
<h3 id="RAID-1">Конфігурування RAID системи</h3>
<div>&nbsp;В момент POST біоса треба тиснути CTRL-S або F4 для входу в конфігурування Sil3114 RAID bios.</div>
<div align="center"><img src="http://my.ukrweb.info/files/sil3114_raid_config.png" alt="sil3114 консоль конфігурації" /></div>
<div align="left">Стандартно, тобто з коробки даний контролер не підтримує RAID5 рівня, для цього необхідно завантажити спеціальну версію біоса, яка підтримує програмний RAID5</div>
<div align="center"><img src="http://my.ukrweb.info/files/sil3114_raid_mode.png" alt="sil3114 raid режими з коробки" /></div>
<div align="left">Після оновлення біоса до потрібної мені версії з'явився пункт режиму RAID5 Softraid ,вибравши який і вказавши кількість дисків 4 процес налагодження закінчився.</div>
<div align="left">
<h3 id="WindowsXP">Інсталяція Windows XP</h3>
<div>Завантажуємось з Оригінального інсталяційного диска і в момент, коли йде перевірка обладнання тиснемо F6</div>
<div>Після того, як завантажаться стандартні драйвери існталятор спитається про додаткові драйвери. На цьому етапі підсовуємо йому завідомо підготовлену дискету з драйверами і після цього - абсолютно стандартна процедура інсталяції.</div>
<blockquote><div>Важливим пунктом є інсталяція драйвера саме RAID5!!! Той, що з коробки можна викинути, якщо використовується режим RADI5 Softraid.</div>
</blockquote>
<div>
<h4 id="-21">Розбивка диска на логічні розділи</h4>
</div>
<div>Додам ще одне, систему я встановив на 32Gb логічний диск, весь іншйи простір розбив на 250 та 450 гагабайт відповідно.</div>
<div>Чому саме так?</div>
<div>Як відомо - найшвидшими частинами є саме початок дисків, і якщо обмежити роботу системи лише початком дисків - вона буде мати кілька додаткових балів продуктивності.</div>
<div>Якщо ж розбити великим диском (хай 400 гігабайт) - в процесі роботи такої системи з часом системні файли, а також файл підкачки, або файли кеш броузерів будуть використовувати повільніші частини дисків.</div>
<div>
<h4 id="-22">Інсталяція драйверів</h4>
<div>Як я вже казав вище - для коректної роботи даної RAID5 версії контролера необхідно стягнути з вебсайту виробника спеціальну версію драйвера, а також утиліту для онлайн спостереження та конфігурування контролера.</div>
</div>
<div>
<h2 id="-23">Висновки</h2>
<div>На сьогоднішній день система відпрацювала вже тиждень. Одну добу вона ганялась мною на самописних bat скриптах, які генерували величезну кількість вікон і одночасно з цим робили паралельний запис та зчитування з дискової підсистеми.</div>
<div>Жодниз збоїв в роботі я не спостерігав.</div>
<div>&nbsp;</div>
<blockquote><div><strong>Успіху тобі Саня, і хай комп допомагає в твоєму бізнесі....</strong></div>
</blockquote>
</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h2 id="-24">На майбутнє</h2>
<div>Дана система дозволяє широкий апгрейд в напрямках</div>
<div>
<ul>
<li>При використанні 64-бітної системи можна обновити кількість оперативної пам'яті до 8Gb на 1066 шині</li>
<li>Процесор Xeon Quad 2.4GHz</li>
<li>hardware базований Raid контролер PCI-E 1x</li>
<li>дискову підсистему можна розвивати на даній материнській платі лише на 4-х дисках, бо на ній відсутній PCI-E x16 додатковий порт. Але об'єм дискової підсистеми на сьогоднішній день можна роздути до 3-4 Gb в RAID5 та RAID Stripe відповідно.</li>
</ul>
</div>
<div>далі буде...</div>
<div>&nbsp;</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>Проблеми обновленого заліза... Або як використати старе комп&#039;ютерне залізо.</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE</id>
    <published>2007-09-21T22:02:33+03:00</published>
    <updated>2008-06-12T04:04:52+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="ata" />
    <category term="atapi" />
    <category term="cdrom" />
    <category term="hardware" />
    <category term="hdd" />
    <category term="sata" />
    <category term="scups2000" />
    <category term="usb" />
    <category term="вибір" />
    <category term="залізо" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>Після <a href="http://my.ukrweb.info/2007/08/5/%D1%8F%D0%BA-%D1%8F-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%8E-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%87%D0%B8%D0%BC-%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%85#" target="_blank" name="обновлення комп'ютера">обновлення компа</a> до досить серйозної робочої машинки, виникло багато різноманітних питань із підтримкою драйверів для моєї десктопної FreeBSD.</p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>Після <a href="http://my.ukrweb.info/2007/08/5/%D1%8F%D0%BA-%D1%8F-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%8E-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%87%D0%B8%D0%BC-%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%85" target="_blank" name="обновлення комп'ютера">обновлення компа</a> до досить серйозної робочої машинки, виникло багато різноманітних питань із підтримкою драйверів для моєї десктопної FreeBSD.</p>
<p>Зокрема стикнувся із проблемою <u>відсутності драйвера для чіпа Marvell PATA контролера на материнці</u>... Крім того під питанням коректна підтримка ICH9, для обох цих проблем створені відповідні PR на сайті <a href="http://www.freebsd.org/cgi/query-pr.cgi?pr=114473" target="_blank" name="вебсайт FreeBSD">freebsd.org</a>. Завдяки цьому підтримка ICH9 була частково вирішена, використовуючи деякі патчі, підказані ata maintainer та виловлені серед китайських ієрогліфів ідентифікатори різнотипних модифікацій ICH9.</p>
<p>Проблема ж відсутності CDROM досить сильно погіршує юзабіліті 8))...</p>
<p>Спроби підставити ідентифікатор мого заліза існуючому попередньопу поколінню драйвера від Marvell допомагали лише в відсутності ідентифікації ATA контролера загалом і на тому етапі всі мої спроби завершились...</p>
<p><strong>Залізо нове!</strong> Виробник явно не із групи аутсайдерів і дуже велика ймовірність, що через кілька тижнів-місяців проблеми із драйверами будуть вирішено...</p>
<p>Тим часом мене роздратувала занижена підтримка PATA інтерфейсу, який, по моїм власним відчуттям, лише як невеличкий довісок для материнської плати із надією, що використовуватись не буде (відсутність можливості роботи по стандарту ATA без наявності оригінальних драйверів, без можливості роботи в DOS (можливо виробник і постачає окремо драйвера для DOS, але на диску немає про це згадки, а із стандартним досовським драйвером CD (той, що йде в комплекті із MSDOS7) в мене ніякий CDROM розпізнано не було)).</p>
<p>І сьогодні я зайшов в магазин і придбав собі китайську поробку USB-PATA-SATA-mPATA контролер, що дозволить використовувати &quot;старі&quot; PATA пристрої доступом до них через USB2.0.</p>
<p>Модель пристрою <a href="http://scythe.co.jp/accessories/kamaconect2.html" target="_blank" name="SCUP-2000 USB ATA перехідник">SCUPS-2000</a>.&nbsp;</p>
<p>Зовнішній вигляд запакованого пристрою вражає кількістю ієрозгіфів 8)))))</p>
<p><a href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300pa.jpg" alt="Коробка USB-xATA адаптера" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /></a></p>
<p>В комплекті присутні резинові захисні чохли для 2,5 та 3,5 дюймових HDD</p>
<p><a href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300fu2.jpg" alt="Резинові чохли для пристроїв ATA-SATA HDD 2.5-3.5" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /></a></p>
<p>Також є наявні USB + Power(PATA) + блок живлення</p>
<p><a href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300fu1.jpg" alt="Комплектність SCUPS-2000" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /></a></p>
<p>Пристрій являє собою маленьку (розміром менше ноутбучного харда) чорну коробочку із трьома типами роз'ємів для ATA пристроїв (1PATA 3.5 + 1PATA 2.5 + 1SATA).</p>
<p>Різноманітні типи підключення пристроїв</p>
<p><a href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300ex01.jpg" alt="SCUPS-2000 + 2.5SATA" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /><img width="300" height="275" align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300ex02.jpg" alt="SCUPS-2000 + 3.5 SATA" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /></a></p>
<p><a href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300ex03.jpg" alt="SCUPS2000 + 5.25 SATA" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /></a><a href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300ex04.jpg" alt="SCUPS2000 + 2.5 PATA" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /></a></p>
<p><a href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300ex05.jpg" alt="SCUPS2000 + 3.5 PATA" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /></a><a href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300ex06.jpg" alt="SCUPS2000 + PATA 5.25" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /></a></p>
<p><a href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300ex07.jpg" alt="SCUPS2000 + SATA 3.5 + PATA 2.5" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /></a><a href="http://my.ukrweb.info/2007/09/5/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/scups2000-300ex08.jpg" alt="SCUPS2000 + SATA HDD + DVD PATA 5.25" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/21" /></a></p>
<p>Основні незручності даного пристрою:</p>
<ul>
<li>- наявність зовнішнього джерела живлення (<u>могли би вже використати внутрішній роз'єм</u>)</li>
<li>- відсутність можливості використання кабельного під'єднання між адаптером та самими пристроями (встановити пристрый всередину системного блока можливо, але не так зручно, як би було )</li>
<li>- світлодіод індикації живлення має таку потужність точкового світла, що дивитись на нього без маски зварювальника дуже важко - потім 10 хвилин із зайчиками ходив.</li>
</ul>
<p>Але найбільший плюс, який на даний момент перекриває всі незручності - пристрої розпізнаються у всіх відомих та доступних мені операційних системах (FreeBSD 6.2-Release, MacOS X 10.4.8+ Intel, Windows 2000+).</p>
<p>Швидкість роботи оцінював суб'єктивно - різниці між роботою DVDRW + PATA HDD увімкнених через USB-ATA адаптер та бортовому Marvell 82x61xx PATA контролері візуально не спостерігав.</p>
<p>На момент написання статті вартість пристрою була в межах ~37$.</p>
    ]]></content>
  </entry>
</feed>
