<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
  <title>огляд</title>
  <subtitle>Огляди програмних та апаратних продуктів</subtitle>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%B8-%D1%96-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97/%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4"/>
  <link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://my.ukrweb.info/taxonomy/term/35/atom/feed"/>
  <id>http://my.ukrweb.info/taxonomy/term/35/atom/feed</id>
  <updated>2008-06-12T04:02:21+03:00</updated>
  <entry>
    <title>IT подкаст #3 by podarok</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/08/5/it-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-3-podarok" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/08/5/it-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-3-podarok</id>
    <published>2008-08-15T16:18:39+03:00</published>
    <updated>2008-08-15T18:50:20+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="asterisk" />
    <category term="hardware" />
    <category term="IT" />
    <category term="rackmount" />
    <category term="server" />
    <category term="ua" />
    <category term="ups" />
    <category term="вибір" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <category term="подкаст" />
    <summary type="html"><![CDATA[<ol>
<li>Вибір ноутбука ~1000$</li>
<li>Українські інтернет-магазини</li>
<li>Якість мережі 220В</li>
<li>Камінь в город APC UPS (Smart + Back)</li>
<li><a href="http://hotline.ua/tx/mustek_powermust_750_netguard" class="ext" target="_blank" ">Mustek PowerMust 750 NetGuard</a></li>
<li>Міні-шафа для мережевого обладнання. Для дому? Для малого офісу? NXT-XT-W6409 vs NXT-XT-W6412 vs NXT-XT-W6406</li>
<li>Вибір 19" корпуса rackmount.  СSV-2U-Mini  vs CSV 3U-R</li>
</ol>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<ol>
<li>Вибір ноутбука ~1000$</li>
<li>Українські інтернет-магазини</li>
<li>Якість мережі 220В</li>
<li>Камінь в город APC UPS (Smart + Back)</li>
<li><a href="http://hotline.ua/tx/mustek_powermust_750_netguard" class="ext" target="_blank" ">Mustek PowerMust 750 NetGuard</a></li>
<li>Міні-шафа для мережевого обладнання. Для дому? Для малого офісу? NXT-XT-W6409 vs NXT-XT-W6412 vs NXT-XT-W6406</li>
<li>Вибір 19" корпуса rackmount.  СSV-2U-Mini  vs CSV 3U-R</li>
</ol>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>Подкаст про збирання ігрового десктопа #3</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/07/2/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0-3" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/07/2/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0-3</id>
    <published>2008-07-29T22:03:09+03:00</published>
    <updated>2008-07-31T00:12:40+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="ata" />
    <category term="hardware" />
    <category term="hdd" />
    <category term="ich9" />
    <category term="sata" />
    <category term="ua" />
    <category term="вибір" />
    <category term="залізо" />
    <category term="збірка" />
    <category term="огляд" />
    <category term="подкаст" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>продовження&nbsp;<br />Привіт<br />Проба &quot;пера&quot; так би мовити...<br />В подкасті я піднімаю тему вибору комплектуючих для збірки десктопа ігрової напрямленості.</p>
<p>Частина 3 з 3<br />&nbsp;</p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>продовження&nbsp;<br />Привіт<br />Проба &quot;пера&quot; так би мовити...<br />В подкасті я піднімаю тему вибору комплектуючих для збірки десктопа ігрової напрямленості.</p>
<p>Частина 3 з 3<br />&nbsp;</p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>Подкаст про збирання ігрового десктопа #2</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/07/2/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0-2" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/07/2/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0-2</id>
    <published>2008-07-29T22:00:51+03:00</published>
    <updated>2008-07-31T00:13:08+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="ata" />
    <category term="hardware" />
    <category term="hdd" />
    <category term="ich9" />
    <category term="sata" />
    <category term="ua" />
    <category term="вибір" />
    <category term="залізо" />
    <category term="збірка" />
    <category term="огляд" />
    <category term="подкаст" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>продовження<br />&nbsp;Привіт<br />Проба &quot;пера&quot; так би мовити...<br />В подкасті я піднімаю тему вибору комплектуючих для збірки десктопа ігрової напрямленості.</p>
<p>Частина 2 з 3<br />&nbsp;</p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>продовження<br />&nbsp;Привіт<br />Проба &quot;пера&quot; так би мовити...<br />В подкасті я піднімаю тему вибору комплектуючих для збірки десктопа ігрової напрямленості.</p>
<p>Частина 2 з 3<br />&nbsp;</p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>Подкаст про збирання ігрового десктопа</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/07/2/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/07/2/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0</id>
    <published>2008-07-29T19:35:45+03:00</published>
    <updated>2008-07-31T00:12:22+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="ata" />
    <category term="hardware" />
    <category term="hdd" />
    <category term="ich9" />
    <category term="sata" />
    <category term="ua" />
    <category term="вибір" />
    <category term="залізо" />
    <category term="збірка" />
    <category term="огляд" />
    <category term="подкаст" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>&nbsp;Привіт<br />Проба &quot;пера&quot; так би мовити...<br />В подкасті я піднімаю тему вибору комплектуючих для збірки десктопа ігрової напрямленості.</p>
<p>Частина 1 з 3</p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>&nbsp;Привіт<br />Проба &quot;пера&quot; так би мовити...<br />В подкасті я піднімаю тему вибору комплектуючих для збірки десктопа ігрової напрямленості.</p>
<p>Частина 1 з 3</p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>Віруси - боремось вручну - прелюдія</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/03/1/%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8-%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%8C-%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%96%D1%8F" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/03/1/%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8-%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%8C-%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%96%D1%8F</id>
    <published>2008-03-17T15:03:14+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T03:48:12+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="IT" />
    <category term="ua" />
    <category term="windows" />
    <category term="безпека" />
    <category term="огляд" />
    <category term="спам" />
    <summary type="html"><![CDATA[<div lang="uk-UA">Вірусологія - досить цікава та складни наука. Вивчення методик взлому та аналізу після цього - дуже хороший метод навчитись безпеці та методології налагодження безпеки.<br/>Спробую розпочати цикл статей, з власного досвіду, який сподіваюсь допоможе комусь в розумінні та аналізі різноманітних систем. <br/>Початок - на прикладі windows. <br/>А далі - в залежності від своїх, а також Ваших побажань.</br/></br/></br/></div>
<div class="toc">
<div class="toc-title">Меню 8) сторінки [<a href="#" class="toc-toggle">hide</a>]</div>
<div class="toc-list">
<ol>
</ol>
</div>
</div>
<div lang="uk-UA">
<h2 id="" id="">Ліричний вступ</h2>
</div>
<div>Не люблю я <i><b>windows</b></i> 
</div>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<div lang="uk-UA">Вірусологія - досить цікава та складни наука. Вивчення методик взлому та аналізу після цього - дуже хороший метод навчитись безпеці та методології налагодження безпеки.<br/>Спробую розпочати цикл статей, з власного досвіду, який сподіваюсь допоможе комусь в розумінні та аналізі різноманітних систем. <br/>Початок - на прикладі windows. <br/>А далі - в залежності від своїх, а також Ваших побажань.</br/></br/></br/></div>
<div class="toc">
<div class="toc-title">Меню 8) сторінки [<a href="#" class="toc-toggle">hide</a>]</div>
<div class="toc-list">
<ol>
<ol>
<li><a href="#-1">Що таке вінда?</a></li>
<li><a href="#-2">Проблеми безпеки</a>
<ol>
<li><a href="#-3">Параметри за замовчуванням</a></li>
<li><a href="#-4">Складність розуміння структури системи</a></li>
<li><a href="#-5">Доступ заборонено</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-6">Аналіз безпеки</a>
<ol>
<li><a href="#-7">Як можна навчитись створювати автозавантаження з якогось диска, що Ви записуєте?</a></li>
<li><a href="#nbsp">&nbsp;Як можна проаналізувати зміни в системі?</a></li>
<li><a href="#-8">Як можна відкотити зміни в системі?</a>
<ol>
<li><a href="#-9">Незручно</a></li>
<li><a href="#-10">Дорого</a></li>
<li><a href="#-11">Потрібно</a></li>
</ol>
</li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-12">Кроки</a></li>
</ol>

</ol>
</div>
</div>
<div lang="uk-UA">
<h2 id="">Ліричний вступ</h2>
</div>
<div>Не люблю я <i><b>windows</b></i> <br /><br />
  Знаю, дана система - переважаюча на ринку... І для бізнесу в ній створено всі можливі програмні продукти. І підтримка драйверів реалізована непогано, і знає її на банальному користувацькому рівні кожна собака. <br /><br />
  Але не зважаючи на це - психологія роботи, відношення до користувача, а головне - наявність вірусів, та найнижчий серед усіх операційних систем рівень безпеки. І з цим я не можу миритись.<br /><br />
  І про боротьбу з вірусами та частково безпеку я спробую сьогодні сказати кілька слів.<br /><br />

<h4 id="-1">Що таке вінда?</h4>
<p>Відповідь буде лише про недоліки. Нічого не можу з цим зробити, але переваг у вінди залишилось дуже мало, які можуть реально протистояти всім її недолікам.<br /><br />
  На статтю мене &quot;надихнула&quot; недавня епопея боротьби з вірусами на моїй робочій станції.<br /><br />
  І все би було добре, якщо б поряд не стояло дві робочих станції та сервера на &quot;інородних&quot; операційних системах(про них я не буду говорити). Скажу лише, що вони виконують аналогічну роботу, як і вінда - кількість файлів та різноманітних пристроїв, що проходять через них - аналогічна, але з безпекою проблем немає.<br /><br />
А вінда:</p>
<ul>
<li>встановлений ліцензійний хороший антивірус</li>
<li>постійно стягуються та встановлюються останні сервіс-паки</li>
<li>не запускається жодних лівих інтернет програм</li>
<li>також не використовується  Internet Explorer</li>
</ul>
<p>І толку мало.<br /><br />
  <i><b>Є нюанс</b></i>, з яким постійно зустрічається щодня дана робоча станція - в неї &quot;вставляються&quot; від 20-ти FLASH накопичувачів в день, які приносять замовники.<br /><br />
  І що тільки не робилося - толку 0 - віруси лізуть і все тут. І саме головне - працюючи не від імені адміністратора, система заражається всерівно і заражається також і адміністративний профіль.<br /><br />
</p>
<ul>
<li>Поганий антивірус? Сумніваюсь - перепробували велику кількість як легальних так і не зовсім варіантів - без толку!</li>
<li>Погані користувачі? Також сумніваюсь - проблеми не тільки на моїй робочій станції.</li>
<li><i><b>Погана система</b></i>? Погоджусь!</li>
</ul>
<div class="rteindent1">За більш як 8 років сервісно-адміністративної роботи в мене з'явилась певна теоретична та практична база знань та фактів, якими варто поділитись з іншими. Були в мене випадки, коли приходилось відновлювати системи &quot;по телефону&quot;, мав практику знезараження серверів, які заборонено було вимикати та перевантажувати, доводилось відловлювати троянів та вірусів віддаленого адміністрування, які при вимиканні компа від мережі генерували синій екран смерті...</div>
<hr />

<h2 id="-2">Проблеми безпеки</h2>
</div>
<div>
<h3 id="-3">Параметри за замовчуванням</h3>
</div>
<div>В системі windows існує величезна проблема - система безпеки налагоджена в стандарті дуже погано і не створено жодних можливостей для забезпечення на користувачькому рівні рішень від небажаних програм та дій. Крім того важлива частина системи - реєстр - проініціалізований загальносистемно так, що будь-який користувач, навіть гість може певними засобами завалити систему. або внести в неї певні параметри, які забезпечать можливість запуску небажаних програм або скриптів під час завантаження користувача з підвищеними привілеями. Це стосується профіля Allusers.<br /><br />
  Окремим пунктом є &quot;<b>автоматизм</b>&quot;, який МС вважає &quot;<b>зручним</b>&quot;. Ідея звичайно хороша - при вмиканні нового пристрою - запустити пов'язаний їз цим алгоримт. Але це добре для накопичувачів, в яких рівень довіри наближається до 100 відсотків. <br /><br />
  А як бути в випадку, якщо це розповсюджений флеш-накопичувач, зовнішній диск, або навіть підмонтований мережево розшарений ресурс?<br /><br />
  Вимкнути автозапуск? Правильно! Але як це зробити звичайному користувачу? В системі ХР(Віста) навіть нормального інструменту для цього немає.</div>
<div>
<h3 id="-4">Складність розуміння структури системи</h3>
<div>Чи багато з користувачів розуміє яким чином система обробляє скажімо запуск exe файла? Або навіть такий, на перший погляд безневинний процес, як процес запуску пов'язаної програми для перегляду банального текстового документа? Або як обробляється скажімо натискання на певному об'єкті в системі правої кнопки миші?</div>
<div>Все це реалізовано у даній ОС через велику та складну систему класів в реєстрі! І складністю цією користуються ті, хто пишуть віруси та трояни.&nbsp;<br /><br />
  Скажімо клікаєте ви на файл з розширенням *.doc - система перечитує реєстр, викликає відповідно назначену для цього програму або клас, з яким пов'язана певна функція виклику в деякому dll компоненті...<br /><br />
  Складно? Так! І найгірше, що процес цей зовсім не захищений. Тобто будь-який ламер може змінити процедуру обробки такого кліка.<br /><br />
  А тепер подумайте про такі виклики як</div>
<ul>
<li>меню правої кнопки миші(в кожній з програм)</li>
<li>інсталяція програм</li>
<li>одноразовий виклик певних команд при перезавантаженні</li>
<li>неймовірна кількість місць в реєстрі, звідки можна зробити виклик програми без відома користувача</li>
<li>білі та чорні списки вебсайтів, яким довіряє користувач і яким недовіряє. Додати туди щось не складає проблеми.</li>
</ul>
<p>І це ще не все.</p>
<h3 id="-5">Доступ заборонено</h3>
<p>Думаю кожен користувач вінди час від часу отримував таке повідомлення. Чесно кажучи я взагалі не пригадую випадків, коли таке повідомлення виникало в справжньому випадку, коли заборона була потрібна(ну я не рахую тих випадків, які були викликані параметрами системи, заданими мною). В оносновному таке повідомлення виникало в випадку необхідності доступу до мережевого ресурсу на сусідній машині, або при необхідності інсталяції певного програмного забезпечення, яке вимагало адміністративних привілей і в даний момент існталяція відбувалась під профілем неадміністративного користувача в режимі Run as...(Запуск від імені іншого користувача).<br /><br />
  А знаєте, як обобляють таке повідомлення &quot;інші&quot; ОС?<br /><br />
</p>
<div class="rtecenter">&nbsp;</div>
<div class="rtecenter"><a href="http://my.ukrweb.info/macos#"><img alt="Вікно, що виникає кожен раз, якщо існує загроза доступу до важливих системних файлів" width="500" height="389" lang="uk-UA" longdesc="http://my.ukrweb.info/макос" src="http://my.ukrweb.info/files/macos_security.png" /></a></div>
<p>Вони виводять на екран вікно вводу логіна та пароля користувача, який має права. <b>Зручно</b>? <b><span style="color: rgb(255, 102, 0); ">Так</span></b>! <b>Безпечно</b>? <span style="background-color: rgb(255, 102, 0); ">Так</span>! А от чому саме безпечно? - Домашнє завдання Вам 8))))))).</p>
<h2 id="-6">Аналіз безпеки</h2>
<div>Для вивчення питання безпеки є два методи - аналізування змін в системі та вивчення варіантів взлому.</div>
<div>Спірне питання який варіант є кращим... НМД - другий. Бо вірусологія - це ключ до розуміння принципів роботи на всіх рівнях.</div>
<p>Спробую навести приклад</p>
<h3 id="-7">Як можна навчитись створювати автозавантаження з якогось диска, що Ви записуєте?</h3>
<p><b>В документації до Вінди</b> про це мало що написано - більше в MSDN, який коштує великих грошей, або на сайті майкрософта, де частково це можна почитати(із великою кількістю помилок та застарілої інформації). Можуть в цьому допомогти також і спеціальні програми(стороннього виробника і не завжди безкоштовні), в яких може бути присутній певний варіант інтерфейсу до функцій автозавантаження, які надає вінда.<br /><br />
  <b>В прикладах</b>, які описані на різноманітних вебсайтах - метод дуже хороший, але не завжди універсальний<br /><br />
  <b>В вірусології</b>, де точно можна знайти найрізноманітніші методики автоматичного запуску, які точно працюють!<br />
<blockquote>Класно, правда? Я описуюю тут технології вірусів, які мають перевагу над офіційною документацією розробників ОС.&nbsp;</blockquote></p>
<h3 id="nbsp">&nbsp;Як можна проаналізувати зміни в системі?</h3>
<p>Приклад. Встановили Ви якусь програму, що понастворювала в системі величезну кількість перехоплень викликів по правій кнопці мишки, додала колосальну функціональність до ОС зручними фічами, понастворювала велику кількість файлів, позакидала в автозавантаження себе і свої компоненти, пододавала велику кількість служб та драйверів тощо. Як все це побачити? Реально ж повзунок інсталяції дуже малоінформативний! Для цього в системі вінди немає user-friendly інструментів. А ті, що є - вимагають значних знань, на рівні адміністрування великих серверів windows. Я спробую показати на прикладі Microsoft management Console яким чином легком'які пропонують робити аналіз вже зроблених змін в системі(замість того, щоб не допустити цих змін).</p>
<h3 id="-8">Як можна відкотити зміни в системі?</h3>
<p>Загалом в випадку вінди це або незручно, або дорого. Про один з методів відновлення роботоздатності вінди я писав раніше - <a href="http://my.ukrweb.info/vidnovlennya-robotozdatnosti-windows-nt-2000-xp-vista#">Відновлення роботоздатності Windows</a>.</p>
<h4 id="-9">Незручно</h4>
<p>Незручно тим, що система сама не надає нормальних засобів для резервування даних на рівні користувача. Все, що є - це пафос. Хоча в прямих руках можна користуватись і цим. Крім того самі ці засоби створені коряво, і ними досить часто користуються віруси для внесення змін в систему.</p>
<h4 id="-10">Дорого</h4>
<p>Для резервного копіювання потрібно мати подвійну ємність накопичувачів. А це прямі витрати. Хоча мабуть вінда - це єдина система, в випадку використання якої резервне копіювання насправді вигідне. Як мінімум економією часу.<br /><br />
</p>
<h4 id="-11">Потрібно</h4>
<p>І навіть дуже! В випадках, коли Ваша система для повної переінсталяції вимагає часу в районі тижня-місяця. Крім того врахуйте, що не всі віруси залишають цілісність Ваших даних. А зруйновані дані ніяка переінсталяція не відновить.<br /><br />
  Хоча в більшості випадків достатньо зберігати копію найважливіших системних параметрів, з якими реально завантажитись на певному етапі.</p>
<h2 id="-12">Кроки</h2>
<ul>
<li>Вимикаємо всі можливі автоматичні процеси в системі</li>
<li>Змінюєм параметри реєстру з максимально можливим захистом</li>
<li>Налагоджуєм права доступу до певних гілок реєстру</li>
<li>Робим резервну копію головних параметрів</li>
<li>Налагоджуєм політики безпеки</li>
<li>Налагоджуєм права доступу до важливих файлів на файловій системі(NTFS)</li>
<li>З допомогою MMC робимо збереження налагоджених параметрів для аналізу в майбутньому</li>
</ul>
<p>Але про ці кроки - в майбутніх статтях</p></div>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>Internet PC 02.2008</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/02/6/internet-pc-022008" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/02/6/internet-pc-022008</id>
    <published>2008-02-23T01:50:52+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T03:55:53+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="hardware" />
    <category term="hdd" />
    <category term="raid" />
    <category term="sata" />
    <category term="ua" />
    <category term="windows" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <summary type="html"><![CDATA[<div lang="uk-UA" title="my.ukrweb.info Інтернет робоча станція з розширеними можливостями">Після невеликої перерви продовжую публікувати статті по налагодженню та адмініструванню комп'ютерного заліза.<br /> На сьогодні -огляд збірки, якій судилось бути роботягою в Інтернет.</div>
<div align="center">
<a target="_blank" href="http://top.blog.net.ua/" rel="nofollow"><img src="http://top.blog.net.ua/tracker.php?do=in&amp;id=428" alt="UA TOP Bloggers" width="1" height="1" /></a>
</div>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<div lang="uk-UA" title="my.ukrweb.info Інтернет робоча станція з розширеними можливостями">Після невеликої перерви продовжую публікувати статті по налагодженню та адмініструванню комп'ютерного заліза.<br /> На сьогодні -огляд збірки, якій судилось бути роботягою в Інтернет.</div>
<div align="center">
<a target="_blank" href="http://top.blog.net.ua/" rel="nofollow"><img src="http://top.blog.net.ua/tracker.php?do=in&amp;id=428" alt="UA TOP Bloggers" width="1" height="1" /></a>
</div>
<div><a lang="en-US" href="http://techreport.com/articles.x/9124/27" target="_blank" name="Тестування програмних RAID5 контролерів" title="Тестування програмних RAID5 контролерів" rel="prev">тести програмних RAID5 контролерів</a> - додаткове посилання про тестування програмних RAID масивів класу RAID5 на базі 4-ьох дисків.&nbsp;</div>
<div>
<hr width="100%" size="2" /></div>
<div class="toc">
<div class="toc-title">Меню 8) сторінки [<a href="#" class="toc-toggle">hide</a>]</div>
<div class="toc-list">
<ol>
<ol>
<li><a href="#-1">Вимоги до комп'ютера</a></li>
<li><a href="#-2">Аналіз завантаження</a>
<ol>
<li><a href="#-3">Загальна картина наступна...</a></li>
<li><a href="#-4">Кількість пам'яті</a></li>
<li><a href="#-5">Висновки по аналізу</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-6">Вибір заліза</a>
<ol>
<li><a href="#-7">Ліміти</a></li>
<li><a href="#-8">Оперативна пам'ять</a></li>
<li><a href="#-9">Дискова підсистема</a>
<ol>
<li><a href="#RAID">Що таке RAID</a></li>
<li><a href="#-10">Вибір програмного рейда</a></li>
<li><a href="#Onboardraidvspciraid">Onboard raid vs pci raid</a></li>
<li><a href="#-11">Вибір дисків для рейда</a></li>
<li><a href="#FDD">FDD атавізм-необхідність</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-12">Материнська плата</a></li>
<li><a href="#CPU">CPU</a></li>
<li><a href="#-13">Відеокарта</a></li>
<li><a href="#DVDRW">DVD-RW</a></li>
<li><a href="#CardReader">Card Reader</a></li>
<li><a href="#-14">Монітор</a></li>
<li><a href="#-15">Корпус</a></li>
<li><a href="#-16">Клавіатура і мишка</a>
<ol>
<li><a href="#-17">Клавіатура</a></li>
<li><a href="#-18">Миша</a></li>
</ol>
</li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-19">Збірка</a></li>
<li><a href="#-20">Інсталяції ОС</a>
<ol>
<li><a href="#RAID-1">Конфігурування RAID системи</a></li>
<li><a href="#WindowsXP">Інсталяція Windows XP</a>
<ol>
<li><a href="#-21">Розбивка диска на логічні розділи</a></li>
<li><a href="#-22">Інсталяція драйверів</a></li>
</ol>
</li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-23">Висновки</a></li>
<li><a href="#-24">На майбутнє</a></li>
</ol>

</ol>
</div>
</div>
<div>
<h2 id="">Вступ</h2>
</div>
<div>Вітаю читачів!</div>
<div>Після невеликої перерви продовжую публікувати статті по налагодженню та адмініструванню комп'ютерного заліза.<br /> На сьогодні -огляд збірки, якій судилось бути роботягою в Інтернет.</div>
<div>
<h2 id="-1">Вимоги до комп'ютера</h2>
<p> Якою конфігурацією вартує запастись, якшо головним заробітком в житті  стає робота в глобальній мережі?<br /> Чим мотивуватись в випадку, коли завідомо потужна конфігурація заліза в деяких моментах починає гальмувати робочий процес?<br /> Як підняти швидкість роботи комп'ютера, якщо в інтернет броузері відкрито одночасно більше сотні вікон і необхідна дуже швидка реалізація перемикання між ними із можливістю негайно приступити до роботи з цим вікном та програмами, що відображаються в ньому?<br /> Як пришвидшити завантаження одних і тих же вебсайтів, зменшивши навантаження на інтернет канал?</p></div>
<hr />
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h2 id="-2">Аналіз завантаження</h2>
</div>
<div>Саме на таких запитаннях був оснований мій нещодавній проект-збірка комп'ютера, головною вимогою до якого була можливість комфортної роботи із інтернет програмами.<br /> Перш за все спробую проаналізувати роботу головних інтернет броузерів на предмет навантаження комп'ютерного заліза. Для цього я обрав 4 найрозповсюдженіших ядра: Opera, FireFox (gecko), Safari (khtml), Internet Explorer Загальна картина однакова, але спочатку самі факти</div>
<div>Отже, порівняння броузерів при кількості відкритих вікон закладок 4 та 30 (4 ліворуч, 30 - праворуч)</div>
<div>&nbsp;</div>
<div align="center"><strong>Сафарі</strong></div>
<div>
<div align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/files/safari_4_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/safari_4_windows.png" alt="Сафарі - використання пам'яті та використання процесорного часу при 4 відкритих закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/safari_30_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/safari_30_windows.png" alt="Сафарі використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a></div>
<div>&nbsp;&nbsp;<br />
<div align="center">ФайрФокс<br /><a href="http://my.ukrweb.info/files/firefox_4_windows.png#" target="_blank"><img width="141" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/firefox_4_windows.png" alt="ФайрФокс - використання процесорного часу та пам'яті при 4 відкритих закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/firefox_30_windows.png#" target="_blank"><img width="141" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/firefox_30_windows.png" alt="Файрфокс - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a></div>
</div>
</div>
<div>&nbsp;</div>
<div align="center">Опера<br /><a href="http://my.ukrweb.info/files/opera_5_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/opera_5_windows.png" alt="Опера - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 5 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/opera_30_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/opera_30_windows.png" alt="Опера - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a></div>
<div>&nbsp;</div>
<div align="center">Інтернет Експлорер 7<br /><a href="http://my.ukrweb.info/files/ie_4_windows.png#" target="_blank"><img width="120" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/ie_4_windows.png" alt="Інтернет Експлорер - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 4 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/windows" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/ie_30_windows.png#" target="_blank"><img width="120" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/ie_30_windows.png" alt="Інтернет Експлорер - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/windows" /></a></div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-3">Загальна картина наступна...</h3>
</div>
<blockquote><div>Кожен з відомих браузерів при малій кількості вікон займає в пам'яті від 25 до 105 Мегабайт, в залежності від складності сторінок та від налагоджень кешування в пам'яті.</div>
<ul>
<li>Safari - одне вікно в середньому займає в пам'яті + 6,5 мегабайти</li>
<li>Firefox - одне вікно&nbsp; +6,2мегабайти</li>
<li>Opera - одне вікно +4,3мегабайти</li>
<li>Інтернет Експлорер 7 - одне вікно - +7мегабайт.</li>
</ul>
</blockquote>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-4"><strong>Кількість пам'яті</strong></h3>
</div>
<div>Якщо проаналізувати кількість пам'яті, що використовується при великій кількості вікон(скажімо 100), то кожен з цих броузерів буде займати в пам'яті</div>
<div>
<ul>
<li>Safari - ~700-1000MB</li>
<li>Firefox - ~650-1100MB</li>
<li>Opera - ~450-600MB</li>
<li>Internet Explorer 7 - ~800-1500MB</li>
</ul>
<div>Після цих цифр - можете глянути в параметри Ваших Броузерів та на розміри встановлених кешів - і ви зрозумієте, чому при великій кількості вікон броузери починають гальмувати...</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-5">Висновки по аналізу</h3>
</div>
<blockquote><div>Причина сповільнення роботи інтернет броузерів при великій кількості одночасно відкритих вікон криється не в потужності процесора (<strong>використання процесора коливається від 1 до 10% ві залежності від броузера (перевірена кількість вікон 100</strong>)), а від кількості оперативної пам'яті та від параметрів кешу, встановленого в броузерах.</div>
<div>Якщо кількість відкритих вікон та пам'ять, яку споживають ці дані(з вебсторінок) перевищує буфер пам'яті, який виділяє броузер для кешу вебсторінок - броузери починають <strong>активно використовувати дисковий кеш</strong>!</div>
</blockquote>
<div>
<h2 id="-6">Вибір заліза</h2>
</div>
<div>Використовуючи ці параметри я почав планувати систему та залізо, яке потрібно зібрати.</div>
<div>
<h3 id="-7">Ліміти</h3>
</div>
<div>Враховуючи ліміт ~1200$ я прийняв однозначне рішення - потрібно будувати систему на основі RAID5 масиву дисків.</div>
<div>Враховуючи невисоку процентну величину навантаження на процесор (на фото всі параметри знято на Core2Duo 6550), я прийняв рішення будувати на основі цього ж самого процесора.</div>
<div>
<h3 id="-8">Оперативна пам'ять</h3>
</div>
<div>Кількість оперативної пам'яті я обрав по 2GB на кожне ядро, щоб навіть при великому навантаженні із боку інтернет броузерів, одне ядро було цілком самодостатнім для підхвату та швидкодії. Для іншого я приготував навантаження із боку RAID5 контролера.</div>
<div>Для даної системи я обрав</div>
<div>
<ul>
<li><strong>PC2-6400 TakeMS(800MHz) DDR II 2048Mb пам'ять.</strong></li>
</ul>
</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-9">Дискова підсистема</h3>
</div>
<div>Враховуючи ліміт в фінансах, не було можливості використати апаратний RAID5 із апаратним XOR(ціна такого контролера в Києві на момент написання статті коливалась в ціновому діапазоні 500-1000$). Тому я прийняв рішення на основі вищевказаного посилання про тестування програмних RAID масивів, використати sil3114 PCI контролер.</div>
<div>
<h4 id="RAID">Що таке RAID</h4>
<div>Багато описувати в даній статті не буду, про дискові масиви Ви можете почитати в інтернеті - все чудово описано.</div>
<div>Скажу лише, що в варіанті RAID5 на чотирьох дисках один диск може згоріти, а інформація не втратиться і система буде продовжувати свою роботу далі.</div>
<div>Швидкість роботи такої дискової підсистеми буде теоретично втричі швидшою за швидкість роботи найповільнішого диска в дисковому масиві.</div>
<div align="center"><img src="http://my.ukrweb.info/files/300px-RAID_5.svg.png" alt="RAID5 - компроміс надійності та швидкості" /></div>
<div align="left">Як видно з фото - перехресним методом(XOR) частина інформації з трьох дисків збережена на четвертому, в результаті при збої одного з дисків інформація не буде втрачена. Цей метод XOR в апаратних рейдах виконує процесор на самому контролері, не навантажуючи центральний процесор. В sil3114 апаратно виконується лише поділ та розпаралелене копіювання інформації на чотири диски, а XOR виконує CPU. В результаті на програмних рейдах зчитування інформації практично не поступається апаратним, а от запис - в залежності від якості написаних драйверів та від потужності CPU.</div>
<blockquote><div align="left">Забігаючи наперед скажу, що використавши після збірки комп'ютера iometer я при максимальних навантаженнях виявив, що даний рейд краде в користувача 1-1.5% CPU, що в принципі для десктопної платформи не повинно відчуватись.</div>
</blockquote>
<div>
<h4 id="-10">Вибір програмного рейда</h4>
<div>Загалом питання трошки некоректне 8))). Тобто знайти порівняльні характеристики можна, але все залежить від версії драйверів і досить часто в інтернеті можна натрапити на круту таблицю порівняння, але в реальності після купівлі може виявитись, що результати не будуть відповідати дійсності, тому я зробив трошки по іншому.</div>
<div>Я побродив по онлайн каталогам та провів невеличку порівняльну характеристику бортових контролерів, що використовуються на материнських платах і виявив, що досить розповсюдженими RAID контролерами початкового рівня є Silicon Image.</div>
<div>Зайшовши на їхній вебсайт, побачив, що на деякі контролери вони починають писати драйвери навіть для MacOS X, що не могло не порадувати в світлі помаленького захоплення цією ОС ринку i386 платформи.</div>
<div>&nbsp;</div>
</div>
</div>
<div align="center">&nbsp;<img src="http://my.ukrweb.info/files/SY-SA3114-4R-unit.png" alt="sil3114 програмний raid5 контролер" /></div>
<div>Контролер йшов в комплекті з диском та двома SATA кабелями. Інші два - я взяв із комплекту, що йшов разом із материнською платою.</div>
<div>
<h4 id="Onboardraidvspciraid">Onboard raid vs pci raid</h4>
<div>Чому я вибрав контролер зовнішній, а не аналогічний, вбудований в материсньку плату?</div>
<div>Якщо порівняти материнки з і без бортового RAID контролера - різниця ціни їхня вища чим вартість окремого RAID контролера на тому ж самому чіпсеті.</div>
<div>Крім того немалим фактором є можливість подальшого апгрейду комп'ютера - при використанні PCI RAID контролера можна буде лише замінити материнську плату,&nbsp; а сам контролер просто перенести з старої системи на нову, без переінсталяції всього програмного забезпечення.</div>
<div>
<h4 id="-11">Вибір дисків для рейда</h4>
<div>Враховуючи, що на дорогих моделях апаратних RAID контролерів присутня додаткова буферна пам'ять, яка покращує роботу дискової підсистеми на перехідних режимах обміну з дисками та при копіюванні великої кількості маленьких файлів, <strong>для будь-якого рейд масива важливим фактором вибору диска є розмір кешу!</strong></div>
<div>На Київському ринку дисків 32Мб кешованих дисків не було присутньо в роздрібній торгівлі, а ті, що були - лише на замовлення та по дикій ціні. Тому для даного масива я обрав:</div>
<div>
<ul>
<li><strong>4 диски SATA II 250Gb ST3250410AS 16Mb 7200Rpm</strong></li>
</ul>
<div>
<h4 id="FDD">FDD атавізм-необхідність</h4>
</div>
</div>
</div>
</div>
<div>&nbsp;Для інсталяції windows на RAID масив Вам обов'язково потрібно буде на етапі завантаження додати в систему драйвер для самого RAID контролера ,а на сьогоднішній день єдиною простою можливістю є вказування драйвера на FDD. Є також можливість перезібрати інсталяційний диск windows із додаванням цього драйвера в дистрибутив, але варіант із FDD - простіший.</div>
<blockquote><div>Камінь в город windows - на вулиці 21 століття, а для інсталяції навіть Windows Vista на RAID масив потрібно докуповувати атавізм - Floppy Disk Drive.</div>
</blockquote>
<div>Не розумію, чому вони не внесли можливість додавання такого драйвера скажімо з зовнішнього CD або Flash накопичувача...</div>
<div>Знаю, що деякі Біоси підтримують можливість переназначення Flash або HDD накопичувача в режим FDD, але в мене не було можливості це перевірити.</div>
<div>
<h3 id="-12">Материнська плата</h3>
<div>Для побудови цієї системи я обрав платформу Intel. Чому? Важко сказати. Загалом, якщо переглянути продукцію в одній ціновій категорії - то особливої різниці немає.</div>
<div>Материнську плату я обрав аналогічну до тої, що встановлена на моїй робочій станції -</div>
<div>
<ul>
<li><strong>ASUS Socket775 iP35 P5K-SE ATX</strong></li>
</ul>
</div>
<div>Вона зарекомендувала себе з дуже хорошого боку із процесорами Core2Duo та Core2Quad</div>
<div>
<h3 id="CPU">CPU</h3>
<div>Обрав я</div>
<div>
<ul>
<li><strong>Core 2 Duo E6550 2.33 Ghz/4096 cache/1333MHz S775 BOX</strong></li>
</ul>
</div>
<div>Повноцінний двохядерний процесор із 2Мб кешу на кожне ядро.</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-13">Відеокарта</h3>
<div>Даний фрукт можна розглядати з різних сторін, але в контексті специфіки робчої станції я віддав перевагу великому об'єму відеопам'яті проти швидкості самого графічного процесора.</div>
<div>Чому?</div>
<div>Якщо аналізувати специфіку багатовіконної роботи цієї інтернет машини, то можна виділити потребу постійного обміну між оперативною пам'яттю та відеопам'яттю при постійному перемиканні між вікнами. Пришвидшити цей процес, та знизити навантаження на шину пам'яті можна підвищивши кількість відеопам'яті, в результаті всі &quot;вікна&quot; будуть зберігатись в ній - в відеопам'яті.</div>
<div>Обрана мною відеокарта</div>
<div>
<ul>
<li><strong>512MB PCI-E GeForce 8500GT Asus EN8500GT Silent Magic/HDTP DVI TV-out</strong></li>
</ul>
<div>
<h3 id="DVDRW">DVD-RW</h3>
<div>Враховуючи, що на сьогоднішній день шина PATA відмирає, а в цій робочій станції всі SATA роз'єми вивільнились через використання зовнішнього SATA RAID контролера - я обрав SATA DVD-RW пристрій</div>
<div>
<ul>
<li><strong>NEC AD-7200S-0B 16x Black</strong></li>
</ul>
<div>Одразу скажу, що більшість представлених на ринку пристроїв мають практично одну ціну, я обрав той, який мав найширші параметри підтримуваних стандартів та найстабільніші параметри згідно різних тестів як російських так і англомовних вебсайтів.</div>
<div>
<h3 id="CardReader"><strong>Card Reader</strong></h3>
</div>
<div>Враховуючи, що в більшості нинішніх користувачів присутня велика кількість різноманітних пристроїв, починаючи від мультимедійних мобільних телефонів, закінчуючи фотоапаратами та відеокамерами, вважаю за необхідне комплектувати кожен зібраний мною десктоп пристроєм, ціна якого коливається в районі 6-10$, і який підтримує всі можливі стандарти FLASH накопичувачів та Flash карт.</div>
<div>
<ul>
<li><strong>GRAND CR-INT630 All-in-1 Aluminium 3.5&quot; внутрішній</strong></li>
</ul>
<div>Даний контролер підключається в один із внутрішніх USB2.0 портів на материнській платі і встановлюється у відсік поряд із FDD.</div>
<div>
<h3 id="-14">Монітор</h3>
<div>За бажанням мого друга, було обрано 20 дюймовий wide монітор</div>
<div>
<ul>
<li><strong>Acer X203Wsd 5ms, DVI, silver/black</strong></li>
</ul>
<p>Дана модель, але в 19 дюймовому виконанні була успішно відтестована мною та використовується щодня в офісі компанії, яку я обслуговую. Жодних проблем після майже 6 місяців роботи.</p></div>
<div>
<h3 id="-15">Корпус</h3>
<div>Вибір корпусу - справа важлива.</div>
<div>Враховуючи, що в даній збірці присутні потужні компоненти, а також, що найбільш важливо - 4 жорстких диска, корпус повинен бути гарно вентильованим і мати можливість вмістити шість 3,5&quot; дюймових пристрої та один 5,25&quot;</div>
<div>Крім того розрахункова потужність системи в цілому в районі 300 ват, отже дял цього потрібна надійна та перевірена система живлення.</div>
<div>Мій вибір</div>
<div>
<ul>
<li><strong>Chieftec DG-01BDU 370W чорного кольору</strong></li>
</ul>
<p>Корпуси даної компанії дуже зручні в роботі, виготовлені із сталі. Блоки живлення також перевірені часом і мною особисто і не викликали проблем в жодній збірці за вже майже 6 років.</p></div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-16">Клавіатура і мишка</h3>
<div>Дані продукти цілком індивідуальні, але все ж надійність варто брати до уваги.</div>
<div>
<h4 id="-17">Клавіатура</h4>
</div>
<div>Я обрав</div>
<div>
<ul>
<li>&quot;10-ти доларову&quot; Mitsumi Classic</li>
</ul>
</div>
<div>клавіатуру, яка успішно випускається даною компанією вже мабуть десяток років і зручність, надійність та довговічність її не викликала нарікань в мене ніколи.</div>
<div>
<h4 id="-18">Миша</h4>
</div>
<div>
<ul>
<li>Logitech RX300 Optical</li>
</ul>
<div>мишки цієї компанії також перевірені часом і з власної практики жодна з них не згоріла 8).</div>
<div>
<h2 id="-19">Збірка</h2>
<div>На збірку даної системи в мене пішло майже 2 години чистої роботи. Всі кабелі були зібрані в жгути та прикручені до елементів корпусу. Жодного шуму при перевертанні та подальшій роботі системи ні мною ні користувачем замічено не було.</div>
<div>Тести показали достойну швидкість роботи дискової системи на рівні 130-100 Мегабайт в секунду лінійного зчитування та 80 мегабайт запису.</div>
<div>IOmeter показав 1-1,5 відсотка використання CPU на багатопоточному random записі 64Кб блоків по &quot;всій поверхні&quot; дискової системи</div>
<div>
<h2 id="-20">Інсталяції ОС</h2>
<div>Користувач обрав Windows XP Professional для своєї роботи.</div>
<div>
<h3 id="RAID-1">Конфігурування RAID системи</h3>
<div>&nbsp;В момент POST біоса треба тиснути CTRL-S або F4 для входу в конфігурування Sil3114 RAID bios.</div>
<div align="center"><img src="http://my.ukrweb.info/files/sil3114_raid_config.png" alt="sil3114 консоль конфігурації" /></div>
<div align="left">Стандартно, тобто з коробки даний контролер не підтримує RAID5 рівня, для цього необхідно завантажити спеціальну версію біоса, яка підтримує програмний RAID5</div>
<div align="center"><img src="http://my.ukrweb.info/files/sil3114_raid_mode.png" alt="sil3114 raid режими з коробки" /></div>
<div align="left">Після оновлення біоса до потрібної мені версії з'явився пункт режиму RAID5 Softraid ,вибравши який і вказавши кількість дисків 4 процес налагодження закінчився.</div>
<div align="left">
<h3 id="WindowsXP">Інсталяція Windows XP</h3>
<div>Завантажуємось з Оригінального інсталяційного диска і в момент, коли йде перевірка обладнання тиснемо F6</div>
<div>Після того, як завантажаться стандартні драйвери існталятор спитається про додаткові драйвери. На цьому етапі підсовуємо йому завідомо підготовлену дискету з драйверами і після цього - абсолютно стандартна процедура інсталяції.</div>
<blockquote><div>Важливим пунктом є інсталяція драйвера саме RAID5!!! Той, що з коробки можна викинути, якщо використовується режим RADI5 Softraid.</div>
</blockquote>
<div>
<h4 id="-21">Розбивка диска на логічні розділи</h4>
</div>
<div>Додам ще одне, систему я встановив на 32Gb логічний диск, весь іншйи простір розбив на 250 та 450 гагабайт відповідно.</div>
<div>Чому саме так?</div>
<div>Як відомо - найшвидшими частинами є саме початок дисків, і якщо обмежити роботу системи лише початком дисків - вона буде мати кілька додаткових балів продуктивності.</div>
<div>Якщо ж розбити великим диском (хай 400 гігабайт) - в процесі роботи такої системи з часом системні файли, а також файл підкачки, або файли кеш броузерів будуть використовувати повільніші частини дисків.</div>
<div>
<h4 id="-22">Інсталяція драйверів</h4>
<div>Як я вже казав вище - для коректної роботи даної RAID5 версії контролера необхідно стягнути з вебсайту виробника спеціальну версію драйвера, а також утиліту для онлайн спостереження та конфігурування контролера.</div>
</div>
<div>
<h2 id="-23">Висновки</h2>
<div>На сьогоднішній день система відпрацювала вже тиждень. Одну добу вона ганялась мною на самописних bat скриптах, які генерували величезну кількість вікон і одночасно з цим робили паралельний запис та зчитування з дискової підсистеми.</div>
<div>Жодниз збоїв в роботі я не спостерігав.</div>
<div>&nbsp;</div>
<blockquote><div><strong>Успіху тобі Саня, і хай комп допомагає в твоєму бізнесі....</strong></div>
</blockquote>
</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h2 id="-24">На майбутнє</h2>
<div>Дана система дозволяє широкий апгрейд в напрямках</div>
<div>
<ul>
<li>При використанні 64-бітної системи можна обновити кількість оперативної пам'яті до 8Gb на 1066 шині</li>
<li>Процесор Xeon Quad 2.4GHz</li>
<li>hardware базований Raid контролер PCI-E 1x</li>
<li>дискову підсистему можна розвивати на даній материнській платі лише на 4-х дисках, бо на ній відсутній PCI-E x16 додатковий порт. Але об'єм дискової підсистеми на сьогоднішній день можна роздути до 3-4 Gb в RAID5 та RAID Stripe відповідно.</li>
</ul>
</div>
<div>далі буде...</div>
<div>&nbsp;</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>Asterisk в якості міні АТС - підключення телефонів та АТА</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2007/12/2/asterisk-%D0%B2-%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D1%81-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2-%D1%82%D0%B0-%D0%B0%D1%82%D0%B0" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2007/12/2/asterisk-%D0%B2-%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D1%81-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2-%D1%82%D0%B0-%D0%B0%D1%82%D0%B0</id>
    <published>2007-12-11T20:28:25+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T04:00:03+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="addpac" />
    <category term="asterisk" />
    <category term="cisco" />
    <category term="fax-over-IP" />
    <category term="freebsd" />
    <category term="hardware" />
    <category term="IT" />
    <category term="linksys" />
    <category term="SIP" />
    <category term="sipura" />
    <category term="t38" />
    <category term="ua" />
    <category term="VoIP" />
    <category term="вибір" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <category term="софт" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>Для обробки голосових каналів, реєстрації VoIP компонент та реалізації функціональності міні АТС я обрав asterisk</p>
<p>Домашня сторінка проекту <a href="http://asterisk.org" target="_blank" name="asterisk" title="asterisk">asterisk.org</a></p>
<p>Для обробки голосових каналів, реєстрації VoIP компонент та реалізації функціональності міні АТС я обрав asterisk</p>
<p>Домашня сторінка проекту <a title="asterisk homepage" name="asterisk homepage" target="_blank" href="http://asterisk.org">asterisk.org</a></p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>Для обробки голосових каналів, реєстрації VoIP компонент та реалізації функціональності міні АТС я обрав asterisk</p>
<p>Домашня сторінка проекту <a href="http://asterisk.org" target="_blank" name="asterisk" title="asterisk">asterisk.org</a></p>
<p>Для обробки голосових каналів, реєстрації VoIP компонент та реалізації функціональності міні АТС я обрав asterisk</p>
<p>Домашня сторінка проекту <a title="asterisk homepage" name="asterisk homepage" target="_blank" href="http://asterisk.org">asterisk.org</a></p>
<p>Даний програмний продукт працює практично на всіх існуючих апаратних та програмних платформах, тому все, що я тут &quot;накалякаю&quot; в більшості випадків справедливо у всіх випадкаї використання астеріск.</p>
<p>Невеличка поправка. Астеріск - це не SIP проксі. Даний програмний продукт виступає в якості PBX ( міні АТС ) та реєстранта, а також в якості &quot;адаптера&quot; для сполучення між собою пристроїв та протоколів, які не були розраховані на сумісну роботу.</p>
<p>Тобто, астеріск дозволяє сполучити між собою VoIP пристрої, які працюють на різних протоколах, беручи на себе сумісність та конвертацію. Крім того він може виступати в якості голосової пошти, автоматичного DTMF меню, автовідповідача, секретаря, організатора конференцій, факса-автомата із пересиланням на електронну пошту etcetera.</p>
<p>Хочу одразу попередити - всі &quot;мої&quot; пристрої працюють по протоколу SIP, а отже я буду розглядати лише функціонал цього протоколу.</p>
<p>Розповідати про те, як проінсталювати астеріск ( для FreeBSD - sudo portinstall asterisk ) не буду. Буду рахувати, що із цим проблем ні в кого не виникне. Описувати там можна багато, бо модулів для астеріска написано велика кількість і встановлення додаткових - це тема для окремих статей (і не однієї). Просто додам, що мені із всього набору стандартних модулів знадобилось небагато, а додатково життя заставило доставити лише модуль отримання факсів в файл.</p>
<p>Після інсталяції астеріска необхідно набрати лише одну команду</p>
<p><strong>asterisk</strong></p>
<p>Програма запуститься. Одразу попереджаю - це не графічна програма... Вона не є user-friendly, вона має чітку напрямленість - працювати на сервері і викликати мінімум проблем.</p>
<p>Для роботи з програмою в режимі online можна використовувати як саму консоль астеріска, так і зовнішні програми, які дозволяють керувати астеріском з будь-якої точки інтернету, звідки є доступ до сервера із запущеним asterisk.</p>
<p>Для входу в консоль астеріска набираєм</p>
<p><strong>asterisk -rgc</strong></p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/asterisk-v-yakosti-mini-ats#"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/asterisk-v-yakosti-mini-ats" alt="Asterisk перший запуск та вхід в консоль" src="http://my.ukrweb.info/files/asterisk_rgc.png" /></a></p>
<p>Не знаюючи необхідних команд - консоль мало чим допоможе, хоча використовуючи команду</p>
<p><strong>help</strong></p>
<p>можна більшість функціоналу схопити &quot;на льоту&quot;.</p>
<p>Але вернемось до наших баранів. Перш ніж працювати безпосередньо із консоллю - варто налагодити головні параметри, додати необхідних користувачів, вказати правила набору etcetera. Тому набираєм в консолі астеріска команду <strong>exit</strong>.</p>
<p>Для системи FreeBSD всі конфігураційні файли asterisk знаходяться за шляхом <em><strong>/usr/local/etc/asterisk</strong></em></p>
<p>Найбільш важливими в моєму випадку є конфіги:</p>
<ul>
<li>sip.conf - файл конфігурації самого протоколу SIP та база даних користувачів та їх параметрів окремо по кожному (user, peer, friend)</li>
<li>extensions.conf - правила набору, автозаміна цифр при наборі номерів, телефонна маршрутизація, загалом самий головний конфіг астеріска як на мене</li>
<li>manager.conf - список користувачів, які мають доступ ззовні до консолі керування, їхні права</li>
<li>queues.conf - конфіг, в якому вказуються можливі черги, згідно яких вхідні дзвінки будуть оброблятись абонентами</li>
<li>modules.conf - конфігураційний файл модулів, в якому можна увімкнути-вимкнути той чи інший модуль, або вказати автозавантаження всіх модулів з папки модулів</li>
</ul>
<p>Для тих, хто добре володіє англійською мовою розібратись з цими конфігураційними файлами не дуже важко, бо в кожному є наведені приклади та пояснення. Формат всіх файлів конфігурацій - стандартний ini-файл, що дуже спрощує роботу з ними. Крім того в цій же папці із файлами конфігурації наявні також файли із розширенням dist , в яких можна знайти значення по замовчуванню у випадку якихось помилкових дій.</p>
<p>Для роботи SIP протоколу (в контексті офісної АТС ) необхідно</p>
<ul>
<li>- SIP - проксі або(і) SIP - реєстрант , який буде вести облік всіх користувачів, що авторизуються та працюють в контексті правил, вказаних в конфігураційному файлі ( в моєму випадку це extensions.conf )</li>
<li>- PBX менеджер - це апаратна або програмна частина, яка відповідає за маршрутизацію дзвінків, ведення статистики, реалізації утримання дзвінків, конференц-зв'язку, автовідповідачів, серкретарів, черг, голосових меню etcetera. І це все також реалізовано в asterisk в конфігах extensions.conf та інших.</li>
<li>- VoIP телефони (або ATA - адаптори телефонних апаратів), які будуть реалізовувати саму функцію телефона та &quot;вміти&quot; працювати по протоколу SIP</li>
<li>Загалом це все. Додам лише, що для підключення усього цього господарства до стандартних міських ліній телефонного зв'язку необхідне також спецобладнання у вигляді PSTN шлюзів, які із однієї сторони дивляться в провідну лінію, а з іншої працюють по тому ж протоколу SIP.</li>
</ul>
<p>Отже, перших два пункти в моїй системі цілком охоплює asterisk, про який і йдеться мова в цій статті.</p>
<p>Щодо третього пункта, то для підключення цих телефонів або(і) адапторів астеріску необхідно вказати дані користувацьких параметрів, які будуть працювати в складі АТС.</p>
<p>А саме:</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/files/asterisk-v-yakosti-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/asterisk_sip_conf.png" alt="Asterisk додавання користувачів по протоколу SIP" longdesc="http://my.ukrweb.info/files/asterisk-v-yakosti-mini-ats" /></a></p>
<p>На фото відображені 2 користувача. Для початкового рівня налагодження достатньо вказати лише</p>
<ul>
<li>тип користувача (user, peer, friend)</li>
<li>ім'я користувача(номер набору з телефона)</li>
<li>пароль</li>
</ul>
<p>Все інше - підхопиться автоматично з параметрів по замовчуванню і буде потребуватись Вам лише в процесі тонкого доведення системи та додавання необхідних функцій в майбутньому.</p>
<p>Вказавши двох користувачів та після внесення аналогічних опцій до двох VoIP телефонів і запущеного астеріска із вищеприведеним конфігом телефон із номером 103 зможе додзвонитись до телефону із номером 102, просто набравши на клавіатурі відповідні цифри. Відповідним додаванням нових користувачів мережа абонентів може зростати практично необмежено.</p>
<p>Запускаєм із цим конфігом астеріск командою <strong>asterisk </strong>та входимо в консоль програми <strong>asterisk -rgc </strong>можемо переглянути наявність зареєстрованих користувачів командою <strong>sip show users</strong></p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/asterisk-v-yakosti-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/asterisk_sip_show_users.png" alt="Asterisk команда консолі для відображення зареєстрованих користувачів SIP" longdesc="http://my.ukrweb.info/asterisk-v-yakosti-mini-ats" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://technorati.com/claim/q5bd5xfzs" rel="me">Technorati Profile</a></p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>SPA921 - IP телефон та компонент IP міні АТС</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2007/12/1/spa921-ip-%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D1%82%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82-ip-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D1%81" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2007/12/1/spa921-ip-%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D1%82%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82-ip-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D1%81</id>
    <published>2007-12-10T23:34:23+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T04:00:12+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="asterisk" />
    <category term="cisco" />
    <category term="freebsd" />
    <category term="hardware" />
    <category term="IT" />
    <category term="linksys" />
    <category term="sipura" />
    <category term="spa921" />
    <category term="ua" />
    <category term="VoIP" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>SPA921 - це ще один компонет IP телефонії, оснований на одному і тому ж апаратному ядрі, що і</p>
<ul>
<li>ATA (SPA2102, AG310, PAP2T, RTP300, SPA1001, SPA3102, SPA8000, WRTP54G, WRT54GP2)</li>
<li>телефони ( spa901, spa92x, spa94x, spa962, spa922, spa93, spa941, spa942, spa962 )</li>
</ul>
<p><a href="http://www.linksys.com/servlet/Satellite?c=L_Product_C2&amp;childpagename=US%2FLayout&amp;cid=1139435693953&amp;pagename=Linksys%2FCommon%2FVisitorWrapper" target="_blank" name="SPA-921 homepage" title="SPA921 homepage">SPA921 homepage</a></p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>SPA921 - це ще один компонет IP телефонії, оснований на одному і тому ж апаратному ядрі, що і</p>
<ul>
<li>ATA (SPA2102, AG310, PAP2T, RTP300, SPA1001, SPA3102, SPA8000, WRTP54G, WRT54GP2)</li>
<li>телефони ( spa901, spa92x, spa94x, spa962, spa922, spa93, spa941, spa942, spa962 )</li>
</ul>
<p><a href="http://www.linksys.com/servlet/Satellite?c=L_Product_C2&amp;childpagename=US%2FLayout&amp;cid=1139435693953&amp;pagename=Linksys%2FCommon%2FVisitorWrapper" target="_blank" name="SPA-921 homepage" title="SPA921 homepage">SPA921 homepage</a></p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/SPA921.png" alt="SPA921 IP телефон" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Телефон має конектор RJ-45, яким сполучається із Ethernet мережею. Використання апарату із PSTN мережею без додаткового обладнання неможливе. Також телефон обладнаний рідкокристалічним багатостроковим дисплеєм, що дозволяє відображати на ньому більшість інформації, необхідної як для здійснення дзвінків так і для адміністрування та налагодження головних функцій телефону.</p>
<p align="left">Адміністративна панель практично повністю повторює панель керування ATA SPA-2102, за виключенням відсутності функціональності рутера та присутності специфічних саме для телефонного апарату параметрів.</p>
<p align="left">Як і в попередній статті про SPA-2102 я розглядатиму лише режим Панелі Керування &quot;Розширений Адміністратор&quot;, опускаючи більш прості &quot;Користувацький Базовий&quot;, &quot;Користувацький Розширений&quot; та &quot;Адміністративний Базовий&quot;</p>
<p align="left">Першою йде закладка інформації, на якій можна спостерігати з апроходженням дзвінка на обох каналах та параметрах, за якими працює телефон в локальній мережі.</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_info.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка Info" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Наступна закладка - Параметри Системи.</p>
<p align="left">Тут вказуються</p>
<ul>
<li>Домени, з яких дозволено підключення до даного телефону</li>
<li>параметри Веб-сервера, через який відбувається доступ до Панелі Керування, паролі адміністратора та користувацький доступ</li>
<li>Тип з'єднання із локальною мережею (Статичний або динамічний ІР), Маршрутизатор по-замовчуванню та маска підмережі</li>
<li>Додаткові параметри мережі (ім'я хоста, сервери імен, домен, в якому знаходиться даний телефон)</li>
<li>Опції зовнішнього сервера ведення логів, вказавши адресу та рівень логування можна дуже точно та повноцінно визначати наявні помилки в конфігурації телефону та вести розширену статистику</li>
<li>Адреса зовнішнього сервера часу NTP, з яким буде відбуватись автоматична синхронізація внутрішнього годинника</li>
</ul>
<p align="center">&nbsp;<a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_system.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка System" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Наступна закладка - параметри протоколу SIP, відмінностей по суті немає, все аналогічно lо SPA2102</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_SIP.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка SIP" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">Наступна закладка також є аналогічною як і для SPA-2102. Тут можна дозволити-заборонити обновлення firmware.</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_provisioning.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка Provisioning" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">Регіональні параметри. Тут Я змінив час, за який телефон починає набирати введений номер (група Control Times)? і поставив 2 секунди. Якщо цього не вказати, телефон буде набирати внесений номер через 10 секунд, що є досить великим інтервалом і вимагає для прискорення набор введеного номеру натискати клавішу &quot;#&quot;</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_regional.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка Regional" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Наступна закладка - параметри телефону.</p>
<p align="left">Тут вказується</p>
<ul>
<li>ім'я, яке буде відображатись на дисплеї самого телефонного апарату, короткий номер, за яким можна додзвонитись всім абонентам, що знаходяться в одній групі на сервері проксі або реєстранті</li>
<li>Сервіси, які підтримуватмуться телефоном (дивись Supplementary Services для SPA-2102)</li>
<li>Модифікації дзвінків, що дозволяє змінити тривалість та звучання стандартних мелодій</li>
<li>А також рівень звуку, який буде надсилатись на роз'єм для навушників, вбудований динамік та на телефонну трубку</li>
</ul>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_phone.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка Phone" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Наступна закладка - Параметри віртуальної телефонної лінії, яка сполучена по мережі із проксі-сервером або сервером-реєстрантом (в моєму випадку це asterisk). Відмінностей із SPA-2102 майже немає.</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_ext1.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка Ext1" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;І остання закладка - наоагодження користувацьких параметрів:</p>
<ul>
<li>Опції та телефонні номери для переадресації</li>
<li>параметри та телефони швидкого набору (клавіші 2-9)</li>
<li>Переозначення Додаткових сервісів SIP</li>
<li>Значення по замовчуванню для першочергового виводу звуку, налагодження формату годинника</li>
<li>Рівень гучності звуку для всіх виходів</li>
<li>Контрастність рідкокристалічного дисплею</li>
</ul>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_user.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка User" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Із пульта керування телефоном можна встановити</p>
<ol>
<li>Параметри локальної мережі повністю</li>
<li>Supplementary Services - головні параметри протоколу SIP (Вмикання-вимикання та дефолтні значення важливих&nbsp; сервісів)</li>
<li>Опції переадресації</li>
<li>Параметри вбудованої телефонної книги</li>
<li>Рівні гучності звуку</li>
<li>Вибір мелодій для дзвінків та їх гучність</li>
<li>Контрасність дисплею</li>
<li>Вмикання-вимикання вебпанелі адміністрування</li>
<li>Встановлення паролю на використання телефону</li>
<li>Обнулення параметрів до заводських значень</li>
</ol>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>SPA2102 - нове життя старим телефонам... VoIP міні АТС компонент плюс маршрутизатор</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/6/spa2102-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BC-%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC-voip-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D1%81-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D1%8E%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2007/11/6/spa2102-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BC-%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC-voip-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D1%81-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%BF%D0%BB%D1%8E%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80</id>
    <published>2007-11-17T21:24:15+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T04:02:57+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="asterisk" />
    <category term="cisco" />
    <category term="hardware" />
    <category term="IT" />
    <category term="linksys" />
    <category term="sipura" />
    <category term="spa2102" />
    <category term="ua" />
    <category term="VoIP" />
    <category term="вибір" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>Завдання мені було поставлене чітке:</p>
<ol>
<li>забезпечити в офісі повноцінну роботу міні АТС із можливістю відправки та прийому факсів</li>
<li>збереження частини існуючого телефонного обладнання</li>
<li>можливість в майбутньому безпроблемного розширення.</li>
<li>Крім того в умовах Києва - упрощену схему можливого переїзду офісу в інше приміщення - на майбутнє.</li>
</ol>
<p>&nbsp;</p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>Завдання мені було поставлене чітке:</p>
<ol>
<li>забезпечити в офісі повноцінну роботу міні АТС із можливістю відправки та прийому факсів</li>
<li>збереження частини існуючого телефонного обладнання</li>
<li>можливість в майбутньому безпроблемного розширення.</li>
<li>Крім того в умовах Києва - упрощену схему можливого переїзду офісу в інше приміщення - на майбутнє.</li>
</ol>
<p>&nbsp;</p>
<p>&lt;!--break--></p>
<p>Після довгих і успішно-безуспішних перечитувань форумів, прайсів різноманітних фірм, документації різного обладнання, технічних завдань та вимог було прийнято рішення побудувати все на VoIP. Враховуючи наявність безпровідної мережі та готової по суті транспортної інфраструктури питання рознесення телефонних апаратів по приміщенню обіцяло вирішитись досить просто.</p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>WL-566 Gm - історія успішної інсталяції</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97</id>
    <published>2007-11-13T16:07:11+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T03:59:33+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="hardware" />
    <category term="IT" />
    <category term="ua" />
    <category term="wifi" />
    <category term="wl566" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>Вітання усім.</p>
<p>Після <a name="DI-624 налагодження" target=";_self&quot;" href="http://my.ukrweb.info/2005/12/3/di-624-and-dwl-g520-and-dwl-g510-win32-and-freebsd-install#">невдалої спроби використання бюджетного обладнання від dlink&nbsp;</a> було вирішено замінити безпровідний рутер на такий, що буде спроможний безперебійно працювати в умовах:</p>
<ul>
<li>- кількість безпровідних терміналів більше 10</li>
<li>- повноцінна підтримка wpa2 криптування</li>
<li>- робота в просторі з наявністю більше 5 сусідніх мереж wifi</li>
<li>- можливість повноцінної фільтрації по mac адресах та захист від можливих зламів</li>
</ul>
<p>Для цього було обрано модель <strong>Asus WL-566gM WiFi Router 240MIMO</strong></p>
<p>&nbsp;<a lang="ru" name="http:__my.ukrweb.info_wl-566gm_setup_ru" href="http://my.ukrweb.info/wl-566gm_setup_ru#" target="_self">Вариант на русском языке</a></p>
<p>Вітання усім.</p>
<p>Після <a name="DI-624 налагодження" target=";_self&quot;" href="http://my.ukrweb.info/2005/12/3/di-624-and-dwl-g520-and-dwl-g510-win32-and-freebsd-install#">невдалої спроби використання бюджетного обладнання від dlink&nbsp;</a> було вирішено замінити безпровідний рутер на такий, що буде спроможний безперебійно працювати в умовах:</p>
<ul>
<li>- кількість безпровідних терміналів більше 10</li>
<li>- повноцінна підтримка wpa2 криптування</li>
<li>- робота в просторі з наявністю більше 5 сусідніх мереж wifi</li>
<li>- можливість повноцінної фільтрації по mac адресах та захист від можливих зламів</li>
</ul>
<p>Для цього було обрано модель <strong>Asus WL-566gM WiFi Router 240MIMO</strong></p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>&lt;!--break--></p>
<p>Чим мені він сподобався ще до самого факту купівлі</p>
<ul>
<li>Наявність трьох антен</li>
<li>Заявлена внутрішня багатоканальність</li>
<li>Одночасна підтримка різностандартних протоколів <strong>від a до g із можливістю одночасної підтримки кількох систем криптування</strong></li>
<li>розвинута система фільтрації і захисту від зламів</li>
<li>наявність достатнього файрволу по IP mac тощо</li>
<li>дуже розвинута система конфігурування згідно документації на пристрій</li>
</ul>
<p>Пристрій на момент купівлі знаходився в середній ціновій категорії і складав 640грн ( ~ 130$ ).</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_main_view.png" alt="wl-566gm" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" /></a></p>
<p>
Після придбання виявилось, що пристрій побудовано на системі linux embedded ( вбудований лінукс ), що остаточно підкріпило впевненість у правильності вибору.</p>
<p>Пристрій було придбано на заміну Dlink Di-624 rev C , що вимагало від нього достатнього гнучкості для простоти міграції без необхідності переконфігурування клієнтських машин. Забігаючи наперед, скажу, що перехід відбувся дуже і дуже швидко і без лишнього мінінгіту.</p>
<p>В комплектації до пристрою входить</p>
<ul>
<li>3 антени</li>
<li>1 півтораметровий пачкорд</li>
<li>блок живлення</li>
</ul>
<p>&lt;!--page--></p>
<p><strong>Швидка покрокова настройка Quick Setup</strong></p>
<div align="left">
<p>Вхід в&nbsp; панель керування відбувається шляхом під'єднання патчкорду до маршрутизатора та мережевої карти на будь-якому&nbsp; комп'ютері. Параметри входу та IP адрес вказано в документації до приладу.</p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 admin login panel" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_login.png" /></a></p>
</div>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;Найпростіший метод інсталяції - Покрокова швидка Quick Setup</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Першим пунктом - вибір часової зони. Образив Асус нашого брата і не дописав 4 літери в список зони. Ну але як є.</p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 select time zone" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_quick_setup_select_time_zone.png" /></a></p>
<p>Далі - вибір типу звязку з інтернет провайдером зі сторони мережевого порта WAN. Вибравши відповідний до Вашого тип, подальші кроки будуть різними, тому я опишу всі етапи інсталяції.</p>
<p>Вибір складається із 5 пунктів (опишу лише 4 8)) ):</p>
<ol>
<li>Автоматичне налагодження DHCP</li>
<li>ADSL звязок аутентифікацією через користувач-пароль - PPPoE</li>
<li>ADSL користувач-пароль-IP - PPTP ( відомий як VPN )</li>
<li>ADSL із статичною IP адресою (підозрюю, що найбільш вживане у випадку виділених ліній)</li>
</ol>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 select internet connection type quick setup" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_quick_setup_select_internet_connection_type.png" /></a></p>
<p align="left">Якщо обрали пункт 2 - вказуєм необхідні параметри (користувач-пароль)&nbsp;</p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 select your account to ISP" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_quick_setup_select_your_account_to_isp.png" /></a></p>
<p align="left">Додаткові параметри ідентифікації ( опціонально у випадку, якщо даний рутер буде виконувати роль сполучення із інтернетом локального веб-сервера із відповідним доменним ім'ям)</p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 fill information for your account for isp" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_quick_setup_fill_information_required_by_isp.png" /></a></p>
<p align="left">Наступним кроком після вибраного&nbsp; пункта 4 (ADSL із статичною IP адресою) з'являється наступне вікно. Тут вказуєм:</p>
<ul>
<li>з'єднання DHCP чи статично</li>
<li>якщо статично - вказуєм надану IP адресу провайдером, маску підмережі та шлюз по-замовчуванню.</li>
<li>вказуєм доступні DNS сервери</li>
</ul>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 setup WAN ip settings" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_quick_setup_wan_ip_settings.png" /></a></p>
<p align="left">Наступним кроком - налагодження безпровідної мережі(сюди ж входить і вбудований чотирипортовий провідний концентратор).</p>
<p align="left">Вказуєм:</p>
<ul>
<li>SSID - ім'я безпровідної мережі(ідентифікатор), саме це ім'я буде видимим для клієнтів Вашої безпровідної мережі і до нього будут ьпривязуватись відповідні опції</li>
<li>Рівень безпеки(більше нижче)</li>
<li>Пароль мережі</li>
<li>додаткові паролі у випадку використання режиму WEP криптування ( не рекомендую ) та номер використовуваного зараз ключа WEP із списка</li>
</ul>
<p>При виборі High або Extra режиму Вам необхідно ввести пароль-фразу (раджу мінімум 10 цифрово-символьних знаків), Цей пароль Вам необхідно буде вводити у випадку підключення кожного безпровідного клієнта.</p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 configure wireless interface" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_quick_setup_configure_wireless_interface.png" /></a></p>
<p align="left">Тут я відобразив можливі варіанти режиму безпеки:</p>
<ul>
<li>Низький - без криптування, може згодитись мабуть лише в рідких випадках, для прикладу, в інтернет-кафе</li>
<li>Середній - 2 режими 64 та 128 біт ключ WEP, ці режими мають &quot;захист від дурня&quot;, але в серйозних випадках використовувати не раджу.</li>
<li>І два високих рівня безпеки - це режим із підтримкою одночасно WPA-PSK + WPA2-PSK криптування з ключем, та окремо лише WPA2-PSK режиму(Extra)</li>
</ul>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 security level" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_quick_setup_configure_wireless_interface_misc.png" /></a></p>
<p align="center">&nbsp;</p>
<p align="left"><strong>Після натискання кнопки Finish і при умові коректно введених даних рутер wl566gm перезавантажиться і приблизно через 30 секунд Ваша мережа повністю роботоздатна.</strong></p>
<p align="left">*****************************</p>
<p align="left"><strong>Додаткові можливості налагодження</strong></p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 wireless interface configurations" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_wireless_interface.png" /></a></p>
<p>Вибір каналу, на якому буде працювати Ваша безпровідна мережа. Що було мною особисто відзначено, що вказавши номер мережі замість режиму Auto швидкість підключення клієнтів і швидкість появи мережі після перезавантаження рутера майже вдвічі вища. Рекомендації щодо вибор уномеру каналу дуже прості. Кожен канал відповідає за окрему частоту радіозвязку в діапазоні біля 2.4 ГГц радіочастоти. Чим менша цифра - тим частота нижча, чим більша - тим вища. Якщо в районі видимості ваших клієнтів наявні певні мережі, то для вибору номеру Вашої мережі проаналізуйте номери їхніх і виберіть рівновіддалений від наявних мереж номер. В такому випадку гарантується більш якісний та швидкий зв'язок.</p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 channel selection" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_wireless_interface_channels.png" /></a></p>
<p><strong>Приклад.</strong> В моєму випадку були наявними мережі із номером 1, 4, 6. Я вибрав мережу 13, бо її частота є найвищою. Якщо ж будуть мережі із номерами 1, 2 і 12, то найоптимальнішим буде вибрати номер в районі 7. Хоча ніякого злочину не буде, якщо ви залишите цей вибір на користь wl566gm.</p>
<p>Наступною опцією є вибір стандарту підтримуваної мережі. В випадку wl566gm є можливість встановити автоматичний режим, режим лише 54G (54 мегабіта в секунду 802.11g) та режим лише 802.11b. В автоматичному режимі жодних збоїв в мене не спостерілагося.</p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 режим підтримки стандартів мережі" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_wireless_interface_wireless_mode.png" /></a></p>
<p align="left">Якщо у Вас в мережі використовується сервер Radius - для цього є відповідна закладка в Панелі Адміністрування Asus wl566gm.</p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 підтримка сервера RADIUS" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_wireless_radius_settings.png" /></a></p>
<p align="left">Дуже важливою і рекомендованою є можливість налагодження доступу до мережі методом заборони або дозволу певних MAC адрес. В даного маршрутизатора є два варіанти - режим заборони МАС адрес зі списку та режим дозволу. Найбільш хорошим методом буде режим дозволу, в якому доступ буде надаватись виключно клієнтам із списку, а всім іншим - заборона. Звичайно в наш час змінити МАС адресу не складає проблеми, але при умові знання необхідної!. У разі, якщо зловмисник не знає необхідної адреси - дуже складно її підібрати, що безумовно буде відмічено у відповідних статистичних даних, як результат такої атаки.</p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 acl налагодження списку доступів до безпровідної мережі" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_wireless_acl.png" /></a></p>
<p align="left"><strong>Розширені параметри налагодження безпровідної мережі для Asus wl566gm</strong></p>
<p align="left">На картинці нижче можна побачити специфічні опції, які можуть бути корисними в певних випадках:</p>
<ul>
<li>Приховування SSID ідентифікатора мережі ( не всі клієнти підтримують роботу в такому режимі ) - корисно вимкнути після повного налагодження всіх клієнтів для підвищення безпеки. В цьому випадку Ваша мережа не буде видимою для сканерів.</li>
<li>Зміна швидкості роботи безпровідної мережі (в умовах використання різнобійних адаптерів від відомих і невідомих виробників може бути необхідним обмежити примусово&nbsp; швидкість роботи мережі для можливості роботи всього в цілому, або в випадках реальної потреби обмеження швидкості для специфічних випадків)</li>
<li>Обов'язковий параметр для можливості підключення клієнта.</li>
<li>Розширені параметри пакетів мережі (RTS threshold , Fragmentation threshold , DTIM Interval , Beacon Interval) (ці параметри будуть корисними в умовах дуже поганого звязку та великої віддаленості клієнтів від рутера)</li>
<li>Можливість повного відключення безпровідної мережі ( Enable radio ) та можливітсть роботи лише по певним дням тижня! ( в параноідальних випадках можна вимкнути роботу пристрою на вихідні, щоб без Вашої присутності не намагались зламати мережевий ключ )</li>
<li>QoS менеджер ( рівномірна роздача мережі всім клієнтам )</li>
<li>Також є автоматичний параметр Network Density , в якому прописані певні стандартні значення, які можуть покращити доступність Вашої мережі в умовах наявності великої кількості сусідніх безпровідних мереж.</li>
</ul>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566gm розширені опції безпровідної мережі" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_wireless_advanced.png" /></a></p>
<p align="left">Вибір швидкостей із стандарту 802.11 від a до g&nbsp; 8))))</p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566gm зміна стандартної швидкості безпровідної мережі" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_wireless_advanced_data_rate.png" /></a></p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" alt="wl566 ssid приховування ідентифікатора мережі" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_wireless_advanced_hide_ssid.png" /></a></p>
<p align="left"><strong>&nbsp;Налагодження рутера в режимі DHCP сервера</strong></p>
<p align="left">Всі параметри для цього знаходяться в розділі &quot;IP Config&quot; закладка &quot;DHCP Server&quot; панелі адміністрування. Загалом нічого нового ви тут не знайдете, якщо вже мали справу з DHCP. Якщо ж ні - коротко напишу по функціям.</p>
<p align="left">DHCP сервер - це сервер автоматичної роздачі IP адрес клієнтам, які намагаються підключитись до мережі, що обслуговується цим сервером. Це не обов'язково фізичний комп'ютер, але це точно спеціальна сервіс-програма, яка відповідає на спеціальні запити від клієнтів та роздає параметри їм для успішного підключення, в разі, якщо клієнт відповідає певним вимогам, які задані в опціях DHCP сервера.</p>
<p align="left">У випадку wl566 цей сервіс налагоджується дуже просто.</p>
<ul>
<li>Вказуєм чи потрібен нам режим DHCP Server</li>
<li>Вказуєм, або пропускаєм назву доменного імені, в якому будемо роздавати ІР адреси</li>
<li>Вказуєм стартову та кінцеву межу ( пул ) адрес, в межах яких серверу дозволено роздавати адреси</li>
<li>Вказуєм час, по закінченню якого ІР адреса стає недійсною і вимагає від клієнта обновити її на сервері.</li>
<li>Вказуєм шлюз по замовчуванню, який буде передаватись клієнтам.</li>
<li>Вказуєм при потребі DNS та WINS сервери, які також будуть використовуватись клієнтами</li>
</ul>
<p align="left">Крім того тут є можливість (іноді вона є дійсно необхідною), фізичної привязки ІР адреси до МАС адреси. В цьому випадку одному тиому ж самому клієнту завжди буде віддаватись одна і та ж сама ІР адреса.</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_ip_config_dhcp_server.png" alt="wl566gm dhcp сервер налагодження" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" /></a></p>
<p align="left">У разі необхідності вказування додаткових маршрутів в закладці Route все дуже наглядно реалізовано.</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_ip_config_route.png" alt="wl566 route налагодження таблиці маршрутів" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" /></a></p>
<p align="left">В закладці Miscellaneous є додаткові опції для мережі:</p>
<ul>
<li>віддалений сервер логування ( syslog ) - дуже зручно, якщо в мережі присутній єиний сервер syslog на якому консолідуються всі логи з мережі. Вказавши тут відповідну адресу всі логи системи будуть перенапрявлятись.</li>
<li>часовий пояс</li>
<li>NTP сервер ( сервер для точної синхронізації часу )</li>
<li>DDNS опції - дозволяють налагодити відправку спеціальних пакетів синхронізації із зовнішнім DNS сервером у разі ,якщо Ваша WAN ( зовнішня &quot;біла&quot; ) адреса роздається Вашим провайдером по DHCP. В такому випадку Ви зможетесь гарантовано доступитись до сервісів вашого рутера через доменне ім'я.</li>
</ul>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_ip_config_misc.png" alt="wl566 ip config misc додаткові опції" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" /></a></p>
<p align="left">Закладка Port Trigger , а по простому - прокидування портів , також наявні в цій моделі. Суть роботи - сервіс забезпечує пересилку запитів по вхідним TCP або UDP портам на вказані у таблиці , яку Ви собі забажаєте. Дуже зручно, наприклад, для можливості доступу ззовні до внутрішнього вебсервера, або до внутрішніх сервісів мережі.</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/2007/11/2/wl-566-gm-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/wl566_nat_setting_port_trigger.png" alt="wl566 nat settings розширені опції" longdesc="http://my.ukrweb.info/node/30" /></a></p>
<p align="left">В наступній вкладці маємо опції, що стосуються віртуального сервера. Це щось схоже на попередній сервіс, а