<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
  <title>залізо</title>
  <subtitle>Статті про залізо та компоненти</subtitle>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%B8-%D1%96-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97/%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE"/>
  <link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://my.ukrweb.info/taxonomy/term/33/atom/feed"/>
  <id>http://my.ukrweb.info/taxonomy/term/33/atom/feed</id>
  <updated>2008-06-12T04:00:12+03:00</updated>
  <entry>
    <title>IT подкаст #3 by podarok</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/08/5/it-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-3-podarok" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/08/5/it-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-3-podarok</id>
    <published>2008-08-15T16:18:39+03:00</published>
    <updated>2008-08-15T18:50:20+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="asterisk" />
    <category term="hardware" />
    <category term="IT" />
    <category term="rackmount" />
    <category term="server" />
    <category term="ua" />
    <category term="ups" />
    <category term="вибір" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <category term="подкаст" />
    <summary type="html"><![CDATA[<ol>
<li>Вибір ноутбука ~1000$</li>
<li>Українські інтернет-магазини</li>
<li>Якість мережі 220В</li>
<li>Камінь в город APC UPS (Smart + Back)</li>
<li><a href="http://hotline.ua/tx/mustek_powermust_750_netguard" class="ext" target="_blank" ">Mustek PowerMust 750 NetGuard</a></li>
<li>Міні-шафа для мережевого обладнання. Для дому? Для малого офісу? NXT-XT-W6409 vs NXT-XT-W6412 vs NXT-XT-W6406</li>
<li>Вибір 19" корпуса rackmount.  СSV-2U-Mini  vs CSV 3U-R</li>
</ol>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<ol>
<li>Вибір ноутбука ~1000$</li>
<li>Українські інтернет-магазини</li>
<li>Якість мережі 220В</li>
<li>Камінь в город APC UPS (Smart + Back)</li>
<li><a href="http://hotline.ua/tx/mustek_powermust_750_netguard" class="ext" target="_blank" ">Mustek PowerMust 750 NetGuard</a></li>
<li>Міні-шафа для мережевого обладнання. Для дому? Для малого офісу? NXT-XT-W6409 vs NXT-XT-W6412 vs NXT-XT-W6406</li>
<li>Вибір 19" корпуса rackmount.  СSV-2U-Mini  vs CSV 3U-R</li>
</ol>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>Подкаст #2 - RAID масиви для десктопів</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/07/3/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-2-raid-%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B2%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B2" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/07/3/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%82-2-raid-%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B2%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B2</id>
    <published>2008-07-30T14:22:16+03:00</published>
    <updated>2008-08-15T18:38:09+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="ata" />
    <category term="hardware" />
    <category term="IT" />
    <category term="raid" />
    <category term="sata" />
    <category term="ua" />
    <category term="вибір" />
    <category term="залізо" />
    <category term="збірка" />
    <category term="подкаст" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>Що таке RAID масиви<br />Економія при побудові масивів<br />Вибір дисків</p>
<p>В подкасті розглядаю RAID 0,1,10<br />&nbsp;</p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>Що таке RAID масиви<br />Економія при побудові масивів<br />Вибір дисків</p>
<p>В подкасті розглядаю RAID 0,1,10<br />&nbsp;</p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>q9300 проти q6600 під MacOS Leopard</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/07/2/q9300-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8-q6600-%D0%BF%D1%96%D0%B4-macos-leopard" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/07/2/q9300-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8-q6600-%D0%BF%D1%96%D0%B4-macos-leopard</id>
    <published>2008-07-15T15:09:46+03:00</published>
    <updated>2008-07-15T15:11:56+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="hackintosh" />
    <category term="hardware" />
    <category term="macos" />
    <category term="ua" />
    <category term="залізо" />
    <category term="макос" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>&nbsp;Продовжуючи тему попереднього посту викладаю результати тестів між процесорами<br />
Q6600 та Q9300</p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>&nbsp;Продовжуючи тему попереднього посту викладаю результати тестів між процесорами<br />
Q6600 та Q9300</p>
<p>&lt;!--break--><br />
&nbsp;Продовжуючи тему попереднього посту викладаю результати тестів між процесорами<br />
Q6600 та Q9300</p>
<p>&lt;!--break--><br />
<div class="toc">
<div class="toc-title">Меню 8) сторінки [<a href="#" class="toc-toggle">hide</a>]</div>
<div class="toc-list">
<ol>
<ol>
<li><a href="#XBENCH">результати тесту XBENCH</a>
<ol>
<li><a href="#Q6600">Q6600</a></li>
<li><a href="#Q9300">Q9300</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#ZIP">Порівняння швидкості архівування вбудованим ZIP архіватором</a>
<ol>
<li><a href="#q6600">q6600</a></li>
<li><a href="#q9300">q9300</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#rar371">Порівняння швидкості архівації консольним rar архіватором 3.71</a>
<ol>
<li><a href="#q9300-1">q9300</a></li>
<li><a href="#q6600-1">q6600</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#ubench03">Результати тесту ubench 0.3</a>
<ol>
<li><a href="#Q6600-1">Q6600</a></li>
<li><a href="#Q9300-1">Q9300</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#mp3lame39732">результати конвертації в mp3 lame версії 3.97 32біт</a>
<ol>
<li><a href="#Q6600-2">Q6600</a></li>
<li><a href="#Q9300-2">Q9300</a></li>
</ol>
</li>
</ol>

</ol>
</div>
</div>
<h2 id="">Тестова платформа</h2>
</p><p>Mac OS X 10.5.1 (9B18)<br />
Ядро: Darwin 9.1.0<br />
Материнська плата: Asus P5K-SE<br />
Відеокарта: GeForce 6200TC 256MB 64Bit<br />
Пам'ять: DDR2-800 2x1024Gb<br />
Жорсткий диск: Samsung HD501LJ</p>
<p>Ну і двоє Intel<br />
Q6600 SLACR 2.4GHz 8Mb cache L2 1066GHz FSB (~230$)<br />
Q9300 SLAWE 2.5GHz 6Mb cache L2 1333GHz FSB &nbsp;(~304$)</p>
<h2 id="XBENCH">результати тесту XBENCH</h2>
<h3 id="Q6600">Q6600</h3>
<p><code name="q6600 xbench results"></code></p>
<pre>
Results	195.10	
	System Info		
		Xbench Version		1.3
		System Version		10.5.1 (9B18)
		Physical RAM		2048 MB
		Model		P5K SE
		Drive Type		SAMSUNG HD501LJ SAMSUNG HD501LJ
	CPU Test	139.83	
		GCD Loop	283.86	14.96 Mops/sec
		Floating Point Basic	138.04	3.28 Gflop/sec
		vecLib FFT	112.60	3.71 Gflop/sec
		Floating Point Library	111.63	19.44 Mops/sec
	Thread Test	400.22	
		Computation	366.00	7.41 Mops/sec, 4 threads
		Lock Contention	441.50	18.99 Mlocks/sec, 4 threads
	Memory Test	174.61	
		System	183.64	
			Allocate	233.07	855.92 Kalloc/sec
			Fill	149.05	7247.20 MB/sec
			Copy	187.39	3870.50 MB/sec
		Stream	166.43	
			Copy	156.41	3230.66 MB/sec
			Scale	156.16	3226.16 MB/sec
			Add	178.42	3800.77 MB/sec
			Triad	177.54	3798.04 MB/sec
	Quartz Graphics Test	235.73	
		Line	287.04	19.11 Klines/sec [50% alpha]
		Rectangle	267.19	79.77 Krects/sec [50% alpha]
		Circle	271.42	22.12 Kcircles/sec [50% alpha]
		Bezier	194.23	4.90 Kbeziers/sec [50% alpha]
		Text	194.14	12.14 Kchars/sec
	OpenGL Graphics Test	134.00	
		Spinning Squares	134.00	169.99 frames/sec
	User Interface Test	262.03	
		Elements	262.03	1.20 Krefresh/sec
	Disk Test	47.20	
		Sequential	103.55	
			Uncached Write	110.35	67.75 MB/sec [4K blocks]
			Uncached Write	108.19	61.21 MB/sec [256K blocks]
			Uncached Read	91.80	26.87 MB/sec [4K blocks]
			Uncached Read	106.04	53.29 MB/sec [256K blocks]
		Random	30.57	
			Uncached Write	9.63	1.02 MB/sec [4K blocks]
			Uncached Write	113.18	36.23 MB/sec [256K blocks]
			Uncached Read	93.52	0.66 MB/sec [4K blocks]
			Uncached Read	133.70	24.81 MB/sec [256K blocks]
</pre><p> </p>
<h3 id="Q9300">Q9300</h3>
<p>
<code name="q9300 xbench results"></code></p>
<pre>
Results	197.48	
	System Info		
		Xbench Version		1.3
		System Version		10.5.1 (9B18)
		Physical RAM		2048 MB
		Model		P5K SE
		Drive Type		SAMSUNG HD501LJ SAMSUNG HD501LJ
	CPU Test	147.07	
		GCD Loop	284.73	15.01 Mops/sec
		Floating Point Basic	133.58	3.17 Gflop/sec
		vecLib FFT	111.40	3.67 Gflop/sec
		Floating Point Library	138.46	24.11 Mops/sec
	Thread Test	324.82	
		Computation	495.22	10.03 Mops/sec, 4 threads
		Lock Contention	241.66	10.40 Mlocks/sec, 4 threads
	Memory Test	188.19	
		System	217.65	
			Allocate	267.21	981.30 Kalloc/sec
			Fill	171.34	8331.04 MB/sec
			Copy	237.80	4911.58 MB/sec
		Stream	165.76	
			Copy	160.73	3319.84 MB/sec
			Scale	156.99	3243.46 MB/sec
			Add	174.30	3712.87 MB/sec
			Triad	172.33	3686.63 MB/sec
	Quartz Graphics Test	239.51	
		Line	290.30	19.33 Klines/sec [50% alpha]
		Rectangle	266.13	79.46 Krects/sec [50% alpha]
		Circle	263.96	21.52 Kcircles/sec [50% alpha]
		Bezier	201.46	5.08 Kbeziers/sec [50% alpha]
		Text	203.17	12.71 Kchars/sec
	OpenGL Graphics Test	184.81	
		Spinning Squares	184.81	234.44 frames/sec
	User Interface Test	276.70	
		Elements	276.70	1.27 Krefresh/sec
	Disk Test	47.41	
		Sequential	103.45	
			Uncached Write	111.01	68.16 MB/sec [4K blocks]
			Uncached Write	106.67	60.35 MB/sec [256K blocks]
			Uncached Read	91.35	26.73 MB/sec [4K blocks]
			Uncached Read	107.11	53.83 MB/sec [256K blocks]
		Random	30.75	
			Uncached Write	9.62	1.02 MB/sec [4K blocks]
			Uncached Write	129.84	41.57 MB/sec [256K blocks]
			Uncached Read	91.29	0.65 MB/sec [4K blocks]
			Uncached Read	132.90	24.66 MB/sec [256K blocks]
</pre><p> </p>
<h2 id="ZIP">Порівняння швидкості архівування вбудованим ZIP архіватором</h2>
<p></p>
<h3 id="q6600">q6600</h3>
<p>zip compress 1:06:780</p>
<h3 id="q9300">q9300</h3>
<p>zip compress 1:13:975</p>
<h2 id="rar371">Порівняння швидкості архівації консольним rar архіватором 3.71</h2>
<p></p>
<h3 id="q9300-1">q9300</h3>
<p>10:05 хв</p>
<h3 id="q6600-1">q6600</h3>
<p>9:55 хв</p>
<h2 id="ubench03">Результати тесту ubench 0.3</h2>
<p></p>
<h3 id="Q6600-1">Q6600</h3>
<p><code></code></p>
<pre>
Macintosh:~ andriypodanenko$ ubench -cms
Unix Benchmark Utility v.0.3
Copyright (C) July, 1999 PhysTech, Inc.
Darwin 9.1.0 Darwin Kernel Version 9.1.0: Wed Oct 31 17:46:22 PDT 2007; root:xnu-1228.0.2~1/RELEASE_I386 i386
Ubench Single CPU:   216233 (0.41s)
Ubench Single MEM:   124360 (0.39s)
-----------------------------------
Ubench Single AVG:   170296
Macintosh:~ andriypodanenko$ ubench -cm
Unix Benchmark Utility v.0.3
Copyright (C) July, 1999 PhysTech, Inc.
Darwin 9.1.0 Darwin Kernel Version 9.1.0: Wed Oct 31 17:46:22 PDT 2007; root:xnu-1228.0.2~1/RELEASE_I386 i386
Ubench CPU:   843310
Ubench MEM:   434432
--------------------
Ubench AVG:   638871
Macintosh:~ andriypodanenko$ ubench
Unix Benchmark Utility v.0.3
Copyright (C) July, 1999 PhysTech, Inc.
Darwin 9.1.0 Darwin Kernel Version 9.1.0: Wed Oct 31 17:46:22 PDT 2007; root:xnu-1228.0.2~1/RELEASE_I386 i386
Ubench CPU:   845232
Ubench MEM:   348051
--------------------
Ubench AVG:   596641
</pre><p> </p>
<h3 id="Q9300-1">Q9300</h3>
<p><code></code></p>
<pre>
Macintosh:~ andriypodanenko$ ubench -cms
Unix Benchmark Utility v.0.3
Copyright (C) July, 1999 PhysTech, Inc.
Darwin 9.1.0 Darwin Kernel Version 9.1.0: Wed Oct 31 17:46:22 PDT 2007; root:xnu-1228.0.2~1/RELEASE_I386 i386
Ubench Single CPU:   206832 (0.39s)
Ubench Single MEM:   124360 (0.40s)
-----------------------------------
Ubench Single AVG:   165596
Macintosh:~ andriypodanenko$ ubench -cm
Unix Benchmark Utility v.0.3
Copyright (C) July, 1999 PhysTech, Inc.
Darwin 9.1.0 Darwin Kernel Version 9.1.0: Wed Oct 31 17:46:22 PDT 2007; root:xnu-1228.0.2~1/RELEASE_I386 i386
Ubench CPU:   824110
Ubench MEM:   431289
--------------------
Ubench AVG:   627699
Macintosh:~ andriypodanenko$ ubench
Unix Benchmark Utility v.0.3
Copyright (C) July, 1999 PhysTech, Inc.
Darwin 9.1.0 Darwin Kernel Version 9.1.0: Wed Oct 31 17:46:22 PDT 2007; root:xnu-1228.0.2~1/RELEASE_I386 i386
Ubench CPU:   826503
Ubench MEM:   425036
--------------------
Ubench AVG:   625769
</pre><p> </p>
<p></p>
<h2 id="mp3lame39732">результати конвертації в mp3 lame версії 3.97 32біт</h2>
<p></p>
<h3 id="Q6600-2">Q6600</h3>
<p><code></code></p>
<pre>
    Frame          |  CPU time/estim | REAL time/estim | play/CPU |    ETA 
106333/106335(100%)|    2:54/    2:54|    2:56/    2:56|   15.917x|    0:00 
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
   kbps        LR    MS  %     long switch short %
  320.0       59.5  40.5        90.3   4.5   5.2
Writing LAME Tag...done
ReplayGain: -2.6dB
</pre><p></p>
<h3 id="Q9300-2">Q9300</h3>
<p><code></code></p>
<pre>
    Frame          |  CPU time/estim | REAL time/estim | play/CPU |    ETA 
106333/106335(100%)|    2:50/    2:50|    2:52/    2:52|   16.310x|    0:00 
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
   kbps        LR    MS  %     long switch short %
  320.0       59.5  40.5        90.3   4.5   5.2
Writing LAME Tag...done
ReplayGain: -2.6dB
</pre><p> </p>
<p></p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>q6600 vs q9450</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/06/3/q6600-vs-q9450" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/06/3/q6600-vs-q9450</id>
    <published>2008-06-25T19:40:10+03:00</published>
    <updated>2008-07-13T23:46:27+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="ua" />
    <category term="залізо" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>Вітання!<br />  Задумався над оновленням домашнього компутера...<br />  Попсова загалом тема для статті, але вона як завдаток до майбутньої збірки ігрового компа(не собі).</p>
<p>  Отож... Маємо...<br />  Core 2 Quad Q6600 2.4 Ghz/8192с/1066MHz<br />  DDR2 2x1Gb 800MHz<br />  P5K-SE материнка<br />  256Mb відео GF6200<br />  + На півтора терабайта дискової підсистеми.</p>
<p>  Все це крутиться під MacOS X Leopard 10.5.3</p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>Вітання!<br />  Задумався над оновленням домашнього компутера...<br />  Попсова загалом тема для статті, але вона як завдаток до майбутньої збірки ігрового компа(не собі).</p>
<p>  Отож... Маємо...<br />  Core 2 Quad Q6600 2.4 Ghz/8192с/1066MHz<br />  DDR2 2x1Gb 800MHz<br />  P5K-SE материнка<br />  256Mb відео GF6200<br />  + На півтора терабайта дискової підсистеми.</p>
<p>  Все це крутиться під MacOS X Leopard 10.5.3</p>
<p>&lt;!--break--><br />
Оновлення до.... Ось тут я задумався...<br />  Загалом материнка мене задовільняє, бажання переходу на DDR3 наразі обмежується вартістю пам'яті.<br />  Тому оновлення буде мабуть наразі лише із боку процесор-пам'ять.<br />  Наразі достойної заміни даному процесору важко знайти. Око зупинилось лише на Intel Core 2 Quad Q9450.<br />  В результаті такого оновлення буде збільшена частота ядра і шини, змінена ревізія ядра(інший степінг) + додано SSE4.1.<br />  Паралельно планується оновити пам'ять на DDR II 4096MB PC2-6400 Kingston (800MHz) KHX6400D2K2/4G, що також дасть певного приросту продуктивності.</p>
<p>  Відповідні тести буду описувати після самого процесу збірки.</p>
<p>  Далі буде...</p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>Internet PC 02.2008</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/02/6/internet-pc-022008" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/02/6/internet-pc-022008</id>
    <published>2008-02-23T01:50:52+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T03:55:53+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="hardware" />
    <category term="hdd" />
    <category term="raid" />
    <category term="sata" />
    <category term="ua" />
    <category term="windows" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <summary type="html"><![CDATA[<div lang="uk-UA" title="my.ukrweb.info Інтернет робоча станція з розширеними можливостями">Після невеликої перерви продовжую публікувати статті по налагодженню та адмініструванню комп'ютерного заліза.<br /> На сьогодні -огляд збірки, якій судилось бути роботягою в Інтернет.</div>
<div align="center">
<a target="_blank" href="http://top.blog.net.ua/" rel="nofollow"><img src="http://top.blog.net.ua/tracker.php?do=in&amp;id=428" alt="UA TOP Bloggers" width="1" height="1" /></a>
</div>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<div lang="uk-UA" title="my.ukrweb.info Інтернет робоча станція з розширеними можливостями">Після невеликої перерви продовжую публікувати статті по налагодженню та адмініструванню комп'ютерного заліза.<br /> На сьогодні -огляд збірки, якій судилось бути роботягою в Інтернет.</div>
<div align="center">
<a target="_blank" href="http://top.blog.net.ua/" rel="nofollow"><img src="http://top.blog.net.ua/tracker.php?do=in&amp;id=428" alt="UA TOP Bloggers" width="1" height="1" /></a>
</div>
<div><a lang="en-US" href="http://techreport.com/articles.x/9124/27" target="_blank" name="Тестування програмних RAID5 контролерів" title="Тестування програмних RAID5 контролерів" rel="prev">тести програмних RAID5 контролерів</a> - додаткове посилання про тестування програмних RAID масивів класу RAID5 на базі 4-ьох дисків.&nbsp;</div>
<div>
<hr width="100%" size="2" /></div>
<div class="toc">
<div class="toc-title">Меню 8) сторінки [<a href="#" class="toc-toggle">hide</a>]</div>
<div class="toc-list">
<ol>
<ol>
<li><a href="#-1">Вимоги до комп'ютера</a></li>
<li><a href="#-2">Аналіз завантаження</a>
<ol>
<li><a href="#-3">Загальна картина наступна...</a></li>
<li><a href="#-4">Кількість пам'яті</a></li>
<li><a href="#-5">Висновки по аналізу</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-6">Вибір заліза</a>
<ol>
<li><a href="#-7">Ліміти</a></li>
<li><a href="#-8">Оперативна пам'ять</a></li>
<li><a href="#-9">Дискова підсистема</a>
<ol>
<li><a href="#RAID">Що таке RAID</a></li>
<li><a href="#-10">Вибір програмного рейда</a></li>
<li><a href="#Onboardraidvspciraid">Onboard raid vs pci raid</a></li>
<li><a href="#-11">Вибір дисків для рейда</a></li>
<li><a href="#FDD">FDD атавізм-необхідність</a></li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-12">Материнська плата</a></li>
<li><a href="#CPU">CPU</a></li>
<li><a href="#-13">Відеокарта</a></li>
<li><a href="#DVDRW">DVD-RW</a></li>
<li><a href="#CardReader">Card Reader</a></li>
<li><a href="#-14">Монітор</a></li>
<li><a href="#-15">Корпус</a></li>
<li><a href="#-16">Клавіатура і мишка</a>
<ol>
<li><a href="#-17">Клавіатура</a></li>
<li><a href="#-18">Миша</a></li>
</ol>
</li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-19">Збірка</a></li>
<li><a href="#-20">Інсталяції ОС</a>
<ol>
<li><a href="#RAID-1">Конфігурування RAID системи</a></li>
<li><a href="#WindowsXP">Інсталяція Windows XP</a>
<ol>
<li><a href="#-21">Розбивка диска на логічні розділи</a></li>
<li><a href="#-22">Інсталяція драйверів</a></li>
</ol>
</li>
</ol>
</li>
<li><a href="#-23">Висновки</a></li>
<li><a href="#-24">На майбутнє</a></li>
</ol>

</ol>
</div>
</div>
<div>
<h2 id="">Вступ</h2>
</div>
<div>Вітаю читачів!</div>
<div>Після невеликої перерви продовжую публікувати статті по налагодженню та адмініструванню комп'ютерного заліза.<br /> На сьогодні -огляд збірки, якій судилось бути роботягою в Інтернет.</div>
<div>
<h2 id="-1">Вимоги до комп'ютера</h2>
<p> Якою конфігурацією вартує запастись, якшо головним заробітком в житті  стає робота в глобальній мережі?<br /> Чим мотивуватись в випадку, коли завідомо потужна конфігурація заліза в деяких моментах починає гальмувати робочий процес?<br /> Як підняти швидкість роботи комп'ютера, якщо в інтернет броузері відкрито одночасно більше сотні вікон і необхідна дуже швидка реалізація перемикання між ними із можливістю негайно приступити до роботи з цим вікном та програмами, що відображаються в ньому?<br /> Як пришвидшити завантаження одних і тих же вебсайтів, зменшивши навантаження на інтернет канал?</p></div>
<hr />
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h2 id="-2">Аналіз завантаження</h2>
</div>
<div>Саме на таких запитаннях був оснований мій нещодавній проект-збірка комп'ютера, головною вимогою до якого була можливість комфортної роботи із інтернет програмами.<br /> Перш за все спробую проаналізувати роботу головних інтернет броузерів на предмет навантаження комп'ютерного заліза. Для цього я обрав 4 найрозповсюдженіших ядра: Opera, FireFox (gecko), Safari (khtml), Internet Explorer Загальна картина однакова, але спочатку самі факти</div>
<div>Отже, порівняння броузерів при кількості відкритих вікон закладок 4 та 30 (4 ліворуч, 30 - праворуч)</div>
<div>&nbsp;</div>
<div align="center"><strong>Сафарі</strong></div>
<div>
<div align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/files/safari_4_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/safari_4_windows.png" alt="Сафарі - використання пам'яті та використання процесорного часу при 4 відкритих закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/safari_30_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/safari_30_windows.png" alt="Сафарі використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a></div>
<div>&nbsp;&nbsp;<br />
<div align="center">ФайрФокс<br /><a href="http://my.ukrweb.info/files/firefox_4_windows.png#" target="_blank"><img width="141" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/firefox_4_windows.png" alt="ФайрФокс - використання процесорного часу та пам'яті при 4 відкритих закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/firefox_30_windows.png#" target="_blank"><img width="141" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/firefox_30_windows.png" alt="Файрфокс - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a></div>
</div>
</div>
<div>&nbsp;</div>
<div align="center">Опера<br /><a href="http://my.ukrweb.info/files/opera_5_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/opera_5_windows.png" alt="Опера - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 5 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/opera_30_windows.png#" target="_blank"><img width="156" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/opera_30_windows.png" alt="Опера - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/ua" /></a></div>
<div>&nbsp;</div>
<div align="center">Інтернет Експлорер 7<br /><a href="http://my.ukrweb.info/files/ie_4_windows.png#" target="_blank"><img width="120" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/ie_4_windows.png" alt="Інтернет Експлорер - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 4 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/windows" /></a>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <a href="http://my.ukrweb.info/files/ie_30_windows.png#" target="_blank"><img width="120" lang="uk-UA" height="150" src="http://my.ukrweb.info/files/ie_30_windows.png" alt="Інтернет Експлорер - використання процесорного часу та пам'яті при відкритих 30 закладках" longdesc="http://my.ukrweb.info/windows" /></a></div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-3">Загальна картина наступна...</h3>
</div>
<blockquote><div>Кожен з відомих браузерів при малій кількості вікон займає в пам'яті від 25 до 105 Мегабайт, в залежності від складності сторінок та від налагоджень кешування в пам'яті.</div>
<ul>
<li>Safari - одне вікно в середньому займає в пам'яті + 6,5 мегабайти</li>
<li>Firefox - одне вікно&nbsp; +6,2мегабайти</li>
<li>Opera - одне вікно +4,3мегабайти</li>
<li>Інтернет Експлорер 7 - одне вікно - +7мегабайт.</li>
</ul>
</blockquote>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-4"><strong>Кількість пам'яті</strong></h3>
</div>
<div>Якщо проаналізувати кількість пам'яті, що використовується при великій кількості вікон(скажімо 100), то кожен з цих броузерів буде займати в пам'яті</div>
<div>
<ul>
<li>Safari - ~700-1000MB</li>
<li>Firefox - ~650-1100MB</li>
<li>Opera - ~450-600MB</li>
<li>Internet Explorer 7 - ~800-1500MB</li>
</ul>
<div>Після цих цифр - можете глянути в параметри Ваших Броузерів та на розміри встановлених кешів - і ви зрозумієте, чому при великій кількості вікон броузери починають гальмувати...</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-5">Висновки по аналізу</h3>
</div>
<blockquote><div>Причина сповільнення роботи інтернет броузерів при великій кількості одночасно відкритих вікон криється не в потужності процесора (<strong>використання процесора коливається від 1 до 10% ві залежності від броузера (перевірена кількість вікон 100</strong>)), а від кількості оперативної пам'яті та від параметрів кешу, встановленого в броузерах.</div>
<div>Якщо кількість відкритих вікон та пам'ять, яку споживають ці дані(з вебсторінок) перевищує буфер пам'яті, який виділяє броузер для кешу вебсторінок - броузери починають <strong>активно використовувати дисковий кеш</strong>!</div>
</blockquote>
<div>
<h2 id="-6">Вибір заліза</h2>
</div>
<div>Використовуючи ці параметри я почав планувати систему та залізо, яке потрібно зібрати.</div>
<div>
<h3 id="-7">Ліміти</h3>
</div>
<div>Враховуючи ліміт ~1200$ я прийняв однозначне рішення - потрібно будувати систему на основі RAID5 масиву дисків.</div>
<div>Враховуючи невисоку процентну величину навантаження на процесор (на фото всі параметри знято на Core2Duo 6550), я прийняв рішення будувати на основі цього ж самого процесора.</div>
<div>
<h3 id="-8">Оперативна пам'ять</h3>
</div>
<div>Кількість оперативної пам'яті я обрав по 2GB на кожне ядро, щоб навіть при великому навантаженні із боку інтернет броузерів, одне ядро було цілком самодостатнім для підхвату та швидкодії. Для іншого я приготував навантаження із боку RAID5 контролера.</div>
<div>Для даної системи я обрав</div>
<div>
<ul>
<li><strong>PC2-6400 TakeMS(800MHz) DDR II 2048Mb пам'ять.</strong></li>
</ul>
</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-9">Дискова підсистема</h3>
</div>
<div>Враховуючи ліміт в фінансах, не було можливості використати апаратний RAID5 із апаратним XOR(ціна такого контролера в Києві на момент написання статті коливалась в ціновому діапазоні 500-1000$). Тому я прийняв рішення на основі вищевказаного посилання про тестування програмних RAID масивів, використати sil3114 PCI контролер.</div>
<div>
<h4 id="RAID">Що таке RAID</h4>
<div>Багато описувати в даній статті не буду, про дискові масиви Ви можете почитати в інтернеті - все чудово описано.</div>
<div>Скажу лише, що в варіанті RAID5 на чотирьох дисках один диск може згоріти, а інформація не втратиться і система буде продовжувати свою роботу далі.</div>
<div>Швидкість роботи такої дискової підсистеми буде теоретично втричі швидшою за швидкість роботи найповільнішого диска в дисковому масиві.</div>
<div align="center"><img src="http://my.ukrweb.info/files/300px-RAID_5.svg.png" alt="RAID5 - компроміс надійності та швидкості" /></div>
<div align="left">Як видно з фото - перехресним методом(XOR) частина інформації з трьох дисків збережена на четвертому, в результаті при збої одного з дисків інформація не буде втрачена. Цей метод XOR в апаратних рейдах виконує процесор на самому контролері, не навантажуючи центральний процесор. В sil3114 апаратно виконується лише поділ та розпаралелене копіювання інформації на чотири диски, а XOR виконує CPU. В результаті на програмних рейдах зчитування інформації практично не поступається апаратним, а от запис - в залежності від якості написаних драйверів та від потужності CPU.</div>
<blockquote><div align="left">Забігаючи наперед скажу, що використавши після збірки комп'ютера iometer я при максимальних навантаженнях виявив, що даний рейд краде в користувача 1-1.5% CPU, що в принципі для десктопної платформи не повинно відчуватись.</div>
</blockquote>
<div>
<h4 id="-10">Вибір програмного рейда</h4>
<div>Загалом питання трошки некоректне 8))). Тобто знайти порівняльні характеристики можна, але все залежить від версії драйверів і досить часто в інтернеті можна натрапити на круту таблицю порівняння, але в реальності після купівлі може виявитись, що результати не будуть відповідати дійсності, тому я зробив трошки по іншому.</div>
<div>Я побродив по онлайн каталогам та провів невеличку порівняльну характеристику бортових контролерів, що використовуються на материнських платах і виявив, що досить розповсюдженими RAID контролерами початкового рівня є Silicon Image.</div>
<div>Зайшовши на їхній вебсайт, побачив, що на деякі контролери вони починають писати драйвери навіть для MacOS X, що не могло не порадувати в світлі помаленького захоплення цією ОС ринку i386 платформи.</div>
<div>&nbsp;</div>
</div>
</div>
<div align="center">&nbsp;<img src="http://my.ukrweb.info/files/SY-SA3114-4R-unit.png" alt="sil3114 програмний raid5 контролер" /></div>
<div>Контролер йшов в комплекті з диском та двома SATA кабелями. Інші два - я взяв із комплекту, що йшов разом із материнською платою.</div>
<div>
<h4 id="Onboardraidvspciraid">Onboard raid vs pci raid</h4>
<div>Чому я вибрав контролер зовнішній, а не аналогічний, вбудований в материсньку плату?</div>
<div>Якщо порівняти материнки з і без бортового RAID контролера - різниця ціни їхня вища чим вартість окремого RAID контролера на тому ж самому чіпсеті.</div>
<div>Крім того немалим фактором є можливість подальшого апгрейду комп'ютера - при використанні PCI RAID контролера можна буде лише замінити материнську плату,&nbsp; а сам контролер просто перенести з старої системи на нову, без переінсталяції всього програмного забезпечення.</div>
<div>
<h4 id="-11">Вибір дисків для рейда</h4>
<div>Враховуючи, що на дорогих моделях апаратних RAID контролерів присутня додаткова буферна пам'ять, яка покращує роботу дискової підсистеми на перехідних режимах обміну з дисками та при копіюванні великої кількості маленьких файлів, <strong>для будь-якого рейд масива важливим фактором вибору диска є розмір кешу!</strong></div>
<div>На Київському ринку дисків 32Мб кешованих дисків не було присутньо в роздрібній торгівлі, а ті, що були - лише на замовлення та по дикій ціні. Тому для даного масива я обрав:</div>
<div>
<ul>
<li><strong>4 диски SATA II 250Gb ST3250410AS 16Mb 7200Rpm</strong></li>
</ul>
<div>
<h4 id="FDD">FDD атавізм-необхідність</h4>
</div>
</div>
</div>
</div>
<div>&nbsp;Для інсталяції windows на RAID масив Вам обов'язково потрібно буде на етапі завантаження додати в систему драйвер для самого RAID контролера ,а на сьогоднішній день єдиною простою можливістю є вказування драйвера на FDD. Є також можливість перезібрати інсталяційний диск windows із додаванням цього драйвера в дистрибутив, але варіант із FDD - простіший.</div>
<blockquote><div>Камінь в город windows - на вулиці 21 століття, а для інсталяції навіть Windows Vista на RAID масив потрібно докуповувати атавізм - Floppy Disk Drive.</div>
</blockquote>
<div>Не розумію, чому вони не внесли можливість додавання такого драйвера скажімо з зовнішнього CD або Flash накопичувача...</div>
<div>Знаю, що деякі Біоси підтримують можливість переназначення Flash або HDD накопичувача в режим FDD, але в мене не було можливості це перевірити.</div>
<div>
<h3 id="-12">Материнська плата</h3>
<div>Для побудови цієї системи я обрав платформу Intel. Чому? Важко сказати. Загалом, якщо переглянути продукцію в одній ціновій категорії - то особливої різниці немає.</div>
<div>Материнську плату я обрав аналогічну до тої, що встановлена на моїй робочій станції -</div>
<div>
<ul>
<li><strong>ASUS Socket775 iP35 P5K-SE ATX</strong></li>
</ul>
</div>
<div>Вона зарекомендувала себе з дуже хорошого боку із процесорами Core2Duo та Core2Quad</div>
<div>
<h3 id="CPU">CPU</h3>
<div>Обрав я</div>
<div>
<ul>
<li><strong>Core 2 Duo E6550 2.33 Ghz/4096 cache/1333MHz S775 BOX</strong></li>
</ul>
</div>
<div>Повноцінний двохядерний процесор із 2Мб кешу на кожне ядро.</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-13">Відеокарта</h3>
<div>Даний фрукт можна розглядати з різних сторін, але в контексті специфіки робчої станції я віддав перевагу великому об'єму відеопам'яті проти швидкості самого графічного процесора.</div>
<div>Чому?</div>
<div>Якщо аналізувати специфіку багатовіконної роботи цієї інтернет машини, то можна виділити потребу постійного обміну між оперативною пам'яттю та відеопам'яттю при постійному перемиканні між вікнами. Пришвидшити цей процес, та знизити навантаження на шину пам'яті можна підвищивши кількість відеопам'яті, в результаті всі &quot;вікна&quot; будуть зберігатись в ній - в відеопам'яті.</div>
<div>Обрана мною відеокарта</div>
<div>
<ul>
<li><strong>512MB PCI-E GeForce 8500GT Asus EN8500GT Silent Magic/HDTP DVI TV-out</strong></li>
</ul>
<div>
<h3 id="DVDRW">DVD-RW</h3>
<div>Враховуючи, що на сьогоднішній день шина PATA відмирає, а в цій робочій станції всі SATA роз'єми вивільнились через використання зовнішнього SATA RAID контролера - я обрав SATA DVD-RW пристрій</div>
<div>
<ul>
<li><strong>NEC AD-7200S-0B 16x Black</strong></li>
</ul>
<div>Одразу скажу, що більшість представлених на ринку пристроїв мають практично одну ціну, я обрав той, який мав найширші параметри підтримуваних стандартів та найстабільніші параметри згідно різних тестів як російських так і англомовних вебсайтів.</div>
<div>
<h3 id="CardReader"><strong>Card Reader</strong></h3>
</div>
<div>Враховуючи, що в більшості нинішніх користувачів присутня велика кількість різноманітних пристроїв, починаючи від мультимедійних мобільних телефонів, закінчуючи фотоапаратами та відеокамерами, вважаю за необхідне комплектувати кожен зібраний мною десктоп пристроєм, ціна якого коливається в районі 6-10$, і який підтримує всі можливі стандарти FLASH накопичувачів та Flash карт.</div>
<div>
<ul>
<li><strong>GRAND CR-INT630 All-in-1 Aluminium 3.5&quot; внутрішній</strong></li>
</ul>
<div>Даний контролер підключається в один із внутрішніх USB2.0 портів на материнській платі і встановлюється у відсік поряд із FDD.</div>
<div>
<h3 id="-14">Монітор</h3>
<div>За бажанням мого друга, було обрано 20 дюймовий wide монітор</div>
<div>
<ul>
<li><strong>Acer X203Wsd 5ms, DVI, silver/black</strong></li>
</ul>
<p>Дана модель, але в 19 дюймовому виконанні була успішно відтестована мною та використовується щодня в офісі компанії, яку я обслуговую. Жодних проблем після майже 6 місяців роботи.</p></div>
<div>
<h3 id="-15">Корпус</h3>
<div>Вибір корпусу - справа важлива.</div>
<div>Враховуючи, що в даній збірці присутні потужні компоненти, а також, що найбільш важливо - 4 жорстких диска, корпус повинен бути гарно вентильованим і мати можливість вмістити шість 3,5&quot; дюймових пристрої та один 5,25&quot;</div>
<div>Крім того розрахункова потужність системи в цілому в районі 300 ват, отже дял цього потрібна надійна та перевірена система живлення.</div>
<div>Мій вибір</div>
<div>
<ul>
<li><strong>Chieftec DG-01BDU 370W чорного кольору</strong></li>
</ul>
<p>Корпуси даної компанії дуже зручні в роботі, виготовлені із сталі. Блоки живлення також перевірені часом і мною особисто і не викликали проблем в жодній збірці за вже майже 6 років.</p></div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h3 id="-16">Клавіатура і мишка</h3>
<div>Дані продукти цілком індивідуальні, але все ж надійність варто брати до уваги.</div>
<div>
<h4 id="-17">Клавіатура</h4>
</div>
<div>Я обрав</div>
<div>
<ul>
<li>&quot;10-ти доларову&quot; Mitsumi Classic</li>
</ul>
</div>
<div>клавіатуру, яка успішно випускається даною компанією вже мабуть десяток років і зручність, надійність та довговічність її не викликала нарікань в мене ніколи.</div>
<div>
<h4 id="-18">Миша</h4>
</div>
<div>
<ul>
<li>Logitech RX300 Optical</li>
</ul>
<div>мишки цієї компанії також перевірені часом і з власної практики жодна з них не згоріла 8).</div>
<div>
<h2 id="-19">Збірка</h2>
<div>На збірку даної системи в мене пішло майже 2 години чистої роботи. Всі кабелі були зібрані в жгути та прикручені до елементів корпусу. Жодного шуму при перевертанні та подальшій роботі системи ні мною ні користувачем замічено не було.</div>
<div>Тести показали достойну швидкість роботи дискової системи на рівні 130-100 Мегабайт в секунду лінійного зчитування та 80 мегабайт запису.</div>
<div>IOmeter показав 1-1,5 відсотка використання CPU на багатопоточному random записі 64Кб блоків по &quot;всій поверхні&quot; дискової системи</div>
<div>
<h2 id="-20">Інсталяції ОС</h2>
<div>Користувач обрав Windows XP Professional для своєї роботи.</div>
<div>
<h3 id="RAID-1">Конфігурування RAID системи</h3>
<div>&nbsp;В момент POST біоса треба тиснути CTRL-S або F4 для входу в конфігурування Sil3114 RAID bios.</div>
<div align="center"><img src="http://my.ukrweb.info/files/sil3114_raid_config.png" alt="sil3114 консоль конфігурації" /></div>
<div align="left">Стандартно, тобто з коробки даний контролер не підтримує RAID5 рівня, для цього необхідно завантажити спеціальну версію біоса, яка підтримує програмний RAID5</div>
<div align="center"><img src="http://my.ukrweb.info/files/sil3114_raid_mode.png" alt="sil3114 raid режими з коробки" /></div>
<div align="left">Після оновлення біоса до потрібної мені версії з'явився пункт режиму RAID5 Softraid ,вибравши який і вказавши кількість дисків 4 процес налагодження закінчився.</div>
<div align="left">
<h3 id="WindowsXP">Інсталяція Windows XP</h3>
<div>Завантажуємось з Оригінального інсталяційного диска і в момент, коли йде перевірка обладнання тиснемо F6</div>
<div>Після того, як завантажаться стандартні драйвери існталятор спитається про додаткові драйвери. На цьому етапі підсовуємо йому завідомо підготовлену дискету з драйверами і після цього - абсолютно стандартна процедура інсталяції.</div>
<blockquote><div>Важливим пунктом є інсталяція драйвера саме RAID5!!! Той, що з коробки можна викинути, якщо використовується режим RADI5 Softraid.</div>
</blockquote>
<div>
<h4 id="-21">Розбивка диска на логічні розділи</h4>
</div>
<div>Додам ще одне, систему я встановив на 32Gb логічний диск, весь іншйи простір розбив на 250 та 450 гагабайт відповідно.</div>
<div>Чому саме так?</div>
<div>Як відомо - найшвидшими частинами є саме початок дисків, і якщо обмежити роботу системи лише початком дисків - вона буде мати кілька додаткових балів продуктивності.</div>
<div>Якщо ж розбити великим диском (хай 400 гігабайт) - в процесі роботи такої системи з часом системні файли, а також файл підкачки, або файли кеш броузерів будуть використовувати повільніші частини дисків.</div>
<div>
<h4 id="-22">Інсталяція драйверів</h4>
<div>Як я вже казав вище - для коректної роботи даної RAID5 версії контролера необхідно стягнути з вебсайту виробника спеціальну версію драйвера, а також утиліту для онлайн спостереження та конфігурування контролера.</div>
</div>
<div>
<h2 id="-23">Висновки</h2>
<div>На сьогоднішній день система відпрацювала вже тиждень. Одну добу вона ганялась мною на самописних bat скриптах, які генерували величезну кількість вікон і одночасно з цим робили паралельний запис та зчитування з дискової підсистеми.</div>
<div>Жодниз збоїв в роботі я не спостерігав.</div>
<div>&nbsp;</div>
<blockquote><div><strong>Успіху тобі Саня, і хай комп допомагає в твоєму бізнесі....</strong></div>
</blockquote>
</div>
<div>&nbsp;</div>
<div>
<h2 id="-24">На майбутнє</h2>
<div>Дана система дозволяє широкий апгрейд в напрямках</div>
<div>
<ul>
<li>При використанні 64-бітної системи можна обновити кількість оперативної пам'яті до 8Gb на 1066 шині</li>
<li>Процесор Xeon Quad 2.4GHz</li>
<li>hardware базований Raid контролер PCI-E 1x</li>
<li>дискову підсистему можна розвивати на даній материнській платі лише на 4-х дисках, бо на ній відсутній PCI-E x16 додатковий порт. Але об'єм дискової підсистеми на сьогоднішній день можна роздути до 3-4 Gb в RAID5 та RAID Stripe відповідно.</li>
</ul>
</div>
<div>далі буде...</div>
<div>&nbsp;</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>FreeBSD швидкий natd</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2008/02/3/freebsd-%D1%88%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%B9-natd" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2008/02/3/freebsd-%D1%88%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%B9-natd</id>
    <published>2008-02-06T20:15:14+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T03:53:57+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="freebsd" />
    <category term="ua" />
    <category term="залізо" />
    <category term="софт" />
    <summary type="html"><![CDATA[<div lang="uk" title="Швидкий NAT FreeBSD сервер">Так повелось, що невеликій компанії (навіть двом) необхідно було налагодити роботу інтернет шлюза, який би виконував роль міжмережевого файрвола та надавав доступ локальному офісу із 10-ти десктопів до інтернету.<br/>Для цього була обрана операційна система FreeBSD (на момент написання статті версії 6.3-RELEASE)<br/>Параметри заліза - 2xPIII-933 на старенькій материнці ServerWorks із 1Гігом оперативки на борту та рейд-масивом 5 рівня на базі п'яти SCSI-320 Жорстких дисків.<br/><br />
</br/></br/></br/></div>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<div lang="uk" title="Швидкий NAT FreeBSD сервер">Так повелось, що невеликій компанії (навіть двом) необхідно було налагодити роботу інтернет шлюза, який би виконував роль міжмережевого файрвола та надавав доступ локальному офісу із 10-ти десктопів до інтернету.<br/>Для цього була обрана операційна система FreeBSD (на момент написання статті версії 6.3-RELEASE)<br/>Параметри заліза - 2xPIII-933 на старенькій материнці ServerWorks із 1Гігом оперативки на борту та рейд-масивом 5 рівня на базі п'яти SCSI-320 Жорстких дисків.<br/><br />
Нижче привожу приклад налагодження sysctl змінних для оптимізації під дану конфігурацію.
</br/></br/></br/></div>
<div align="center">
<a target="_blank" href="http://top.blog.net.ua/" rel="nofollow"><img src="http://top.blog.net.ua/tracker.php?do=in&amp;id=428" alt="UA TOP Bloggers" width="1" height="1" /></a>
</div>
<p>Так повелось, що невеликій компанії (навіть двом) необхідно було налагодити роботу інтернет шлюза, який би виконував роль міжмережевого файрвола та надавав доступ локальному офісу із 10-ти десктопів до інтернету.</p>
<p>Для цього була обрана операційна система FreeBSD (на момент написання статті версії 6,3-RELEASE)</p>
<p>Параметри заліза - 2xPIII-933 на старенькій материнці ServerWorks із 1Гігом оперативки на борту та рейд-масивом 5 рівня на базі п'яти SCSI-320 Жорстких дисків.</p>
<p>Для додаткової інформації приводжу список програм, запущених на цьому сервері</p>
<ul>
<li>apache 2.x - локальний вебсервер для бухгалтерської програми</li>
<li>mysql 4.x - локальний сервер бази даних</li>
<li>named (zone slave) - кешуючий сервер імен для локального домену та relay для інтернет бровзінгу</li>
<li>samba 3.0.x PDC - контролер домену із мережевим файлсервером</li>
<li>ipfw ~12 правил</li>
<li>ftpd сервер (для прийому ~1-2Gb файлів щодня)</li>
<li>sendmail - просто пошта для ~10-20 користувачів</li>
</ul>
<p>Тобто достатньо незавантажена роботою машинка, що не викликає нарікань по жодному з пунктів вищеприведеного списка.</p>
<p>Налагодження NAT проводив цілковито згідно handbook(пункти 1 і 2) - там все дуже зрозуміло і просто написано.</p>
<ol>
<li>в /etc/rc.conf вписуєм стрічки
<ul>
<li>natd_enable=&quot;YES&quot;</li>
<li>natd_interface=&quot;fxp1&quot; #мережева карта, що дивиться реальним IP адресом в бік провайдера інтернет</li>
<li>natd_flags=&quot;-l -s -u -dynamic&quot; #для тих, кому лінь лізти в мануал відповідно
<ul>
<li>-l&nbsp; #вмикаєм логування в файл /var/log/alias.log</li>
<li>-s #використовувати сокети для надійної роботи FTP та різноманітних IRC-типу з'єднань(месенджери)</li>
<li>-u #вмикаєм роботу лише для мереж із статусом unregistered (RFC1918) (тобто локальної мережі)</li>
<li>-dynamic #враховуючи те, що зовнішня адреса віддається по DHCP дана опція вказує демону natd перевіряти можливу зміну адреси і відпрацьовувати свої дії згідно цього.</li>
</ul>
</li>
<li>firewall_enable=&quot;YES&quot;</li>
<li>firewall_type=&quot;open&quot; #даний вибір робіть самі.</li>
<li>gateway_enable=&quot;YES&quot;</li>
</ul>
</li>
<li>рестартуєм сервер і отримуєм робочу реалізацію NAT сервера. За одним лише ви'нятком - він в мене дико гальмував інтернет, із постійним ефектом сильнокешуючого PROXY сервера.</li>
<li>(це вже від мене додаток) Для оптимізації роботи було прочитано багато документації та частину вебсайту bsd.opennet.ru, на основі чого для своєї конфігурації я додав ще кілька параметрів оптимізації, а саме
<ol>
<li>в файл /etc/sysctl.conf
<ul>
<li>net.inet.ip.fastforwarding=1</li>
<li>net.inet.ip.portrange.randomized=0</li>
<li>net.inet.tcp.nolocaltimewait=1</li>
<li>kern.ipc.nmbclusters=65536</li>
<li>kern.ipc.maxsockets=204800</li>
<li>kern.maxfiles=204800</li>
<li>kern.maxfilesperproc=200000</li>
</ul>
</li>
<li>в файл /boot/loader.conf
<ul>
<li>net.inet.tcp.syncache.hashsize=1024</li>
<li>net.inet.tcp.syncache.bucketlimit=128</li>
<li>net.inet.tcp.hostcache.bucketlimit=128</li>
<li>net.inet.tcp.tcbhashsize=4096</li>
<li>kern.maxusers=512</li>
</ul>
</li>
<li>рестарт.</li>
</ol>
</li>
</ol>
<p>Після цього все забігало без особливих проблем.</p>
<p>Додатковий опис кожного з цих параметрів читайте <a lang="ru" target="_blank" href="http://www.opennet.ru/base/net/tune_freebsd.txt.html">на сайті opennet.ru</a>.</p>
<p>&nbsp;</p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>P5K-SE + Leopard = drivers</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2007/12/3/p5k-se-leopard-drivers" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2007/12/3/p5k-se-leopard-drivers</id>
    <published>2007-12-26T13:20:54+02:00</published>
    <updated>2008-07-11T13:00:01+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="en" />
    <category term="hackintosh" />
    <category term="hardware" />
    <category term="ich9" />
    <category term="IT" />
    <category term="leopard" />
    <category term="macintel" />
    <category term="macos" />
    <category term="marvell 88SE61xx" />
    <category term="osx86" />
    <category term="p35" />
    <category term="patch" />
    <category term="sata" />
    <category term="ua" />
    <category term="залізо" />
    <category term="макос" />
    <category term="патч" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>Досить довго не міг проінсталювати Леопард на свою машинку. Проблеми з якими стикнувся:</p>
<ol>
<li>- звук, драйвер прийшлось модифікувати, частково об'єднуючи з існуючим від Тигра</li>
<li>- клавіатура!!! Це взагалі жесть! В мене давно такого сексу не було. Благо поряд на сусідньому диску стоїть Tiger, який дуже допомагав в цьому.</li>
</ol>
<p>Забираєм драйвери для Asus P5K-SE (підозрюю, що для більшості ICH9 based + Marvell IDE)</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Інсталяція схожа до Тигра, але нагадаю:</p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>Досить довго не міг проінсталювати Леопард на свою машинку. Проблеми з якими стикнувся:</p>
<ol>
<li>- звук, драйвер прийшлось модифікувати, частково об'єднуючи з існуючим від Тигра</li>
<li>- клавіатура!!! Це взагалі жесть! В мене давно такого сексу не було. Благо поряд на сусідньому диску стоїть Tiger, який дуже допомагав в цьому.</li>
</ol>
<p>Забираєм драйвери для Asus P5K-SE (підозрюю, що для більшості ICH9 based + Marvell IDE)</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Інсталяція схожа до Тигра, але нагадаю:</p>
<ul>
<li>- розпаковуєм все в папку /System/Library/Extensions</li>
<li>- стираєм /System/Library/Extensions.mkext</li>
<li>- запускаєм термінал і в ньому chown -Rv root:wheel /System/Library/Extensions/*</li>
<li>- рестарт і баги мені 8)))</li>
</ul>
<p>Нагадаю, що ці драйвери є достатньо універсальні для більшості схожих материнок</p>
<p>&nbsp;</p>
<hr width="100%" size="2" />
<p>It was a long sex with a Kalyway installation DVD, mostly via non-working PS/2 keyboard. But thanks to Tiger, installed at another hdd I make some patches and grab ACPIPS2Nub.kext ( <a href="http://tgwbd.org/darwin/downloads/ACPIPS2Nub.tar.gz" title="http://tgwbd.org/darwin/downloads/ACPIPS2Nub.tar.gz">http://tgwbd.org/darwin/downloads/ACPIPS2Nub.tar.gz</a> ) + Tiger PS/2 kext for successfull story 8))). For audio I am using Tiger patch too. So U can download it if U have the same problems and hardware as in Asus P5K-SE.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Installation:</p>
<ul>
<li>extract archive into /System/Library/Extension</li>
<li>kill <a href="file:///System/Library/Extensions.mkext">file:///System/Library/Extensions.mkext</a></li>
<li>run Terminal</li>
<li>sudo -s</li>
<li>chown -Rv root:wheel /System/Library/Extension/*</li>
<li>reboot and post bugs here</li>
</ul>
<p>Good Luck</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p></p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>Asterisk в якості міні АТС - підключення телефонів та АТА</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2007/12/2/asterisk-%D0%B2-%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D1%81-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2-%D1%82%D0%B0-%D0%B0%D1%82%D0%B0" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2007/12/2/asterisk-%D0%B2-%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D1%81-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2-%D1%82%D0%B0-%D0%B0%D1%82%D0%B0</id>
    <published>2007-12-11T20:28:25+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T04:00:03+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="addpac" />
    <category term="asterisk" />
    <category term="cisco" />
    <category term="fax-over-IP" />
    <category term="freebsd" />
    <category term="hardware" />
    <category term="IT" />
    <category term="linksys" />
    <category term="SIP" />
    <category term="sipura" />
    <category term="t38" />
    <category term="ua" />
    <category term="VoIP" />
    <category term="вибір" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <category term="софт" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>Для обробки голосових каналів, реєстрації VoIP компонент та реалізації функціональності міні АТС я обрав asterisk</p>
<p>Домашня сторінка проекту <a href="http://asterisk.org" target="_blank" name="asterisk" title="asterisk">asterisk.org</a></p>
<p>Для обробки голосових каналів, реєстрації VoIP компонент та реалізації функціональності міні АТС я обрав asterisk</p>
<p>Домашня сторінка проекту <a title="asterisk homepage" name="asterisk homepage" target="_blank" href="http://asterisk.org">asterisk.org</a></p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>Для обробки голосових каналів, реєстрації VoIP компонент та реалізації функціональності міні АТС я обрав asterisk</p>
<p>Домашня сторінка проекту <a href="http://asterisk.org" target="_blank" name="asterisk" title="asterisk">asterisk.org</a></p>
<p>Для обробки голосових каналів, реєстрації VoIP компонент та реалізації функціональності міні АТС я обрав asterisk</p>
<p>Домашня сторінка проекту <a title="asterisk homepage" name="asterisk homepage" target="_blank" href="http://asterisk.org">asterisk.org</a></p>
<p>Даний програмний продукт працює практично на всіх існуючих апаратних та програмних платформах, тому все, що я тут &quot;накалякаю&quot; в більшості випадків справедливо у всіх випадкаї використання астеріск.</p>
<p>Невеличка поправка. Астеріск - це не SIP проксі. Даний програмний продукт виступає в якості PBX ( міні АТС ) та реєстранта, а також в якості &quot;адаптера&quot; для сполучення між собою пристроїв та протоколів, які не були розраховані на сумісну роботу.</p>
<p>Тобто, астеріск дозволяє сполучити між собою VoIP пристрої, які працюють на різних протоколах, беручи на себе сумісність та конвертацію. Крім того він може виступати в якості голосової пошти, автоматичного DTMF меню, автовідповідача, секретаря, організатора конференцій, факса-автомата із пересиланням на електронну пошту etcetera.</p>
<p>Хочу одразу попередити - всі &quot;мої&quot; пристрої працюють по протоколу SIP, а отже я буду розглядати лише функціонал цього протоколу.</p>
<p>Розповідати про те, як проінсталювати астеріск ( для FreeBSD - sudo portinstall asterisk ) не буду. Буду рахувати, що із цим проблем ні в кого не виникне. Описувати там можна багато, бо модулів для астеріска написано велика кількість і встановлення додаткових - це тема для окремих статей (і не однієї). Просто додам, що мені із всього набору стандартних модулів знадобилось небагато, а додатково життя заставило доставити лише модуль отримання факсів в файл.</p>
<p>Після інсталяції астеріска необхідно набрати лише одну команду</p>
<p><strong>asterisk</strong></p>
<p>Програма запуститься. Одразу попереджаю - це не графічна програма... Вона не є user-friendly, вона має чітку напрямленість - працювати на сервері і викликати мінімум проблем.</p>
<p>Для роботи з програмою в режимі online можна використовувати як саму консоль астеріска, так і зовнішні програми, які дозволяють керувати астеріском з будь-якої точки інтернету, звідки є доступ до сервера із запущеним asterisk.</p>
<p>Для входу в консоль астеріска набираєм</p>
<p><strong>asterisk -rgc</strong></p>
<p align="center"><a target="_self" href="http://my.ukrweb.info/asterisk-v-yakosti-mini-ats#"><img align="middle" longdesc="http://my.ukrweb.info/asterisk-v-yakosti-mini-ats" alt="Asterisk перший запуск та вхід в консоль" src="http://my.ukrweb.info/files/asterisk_rgc.png" /></a></p>
<p>Не знаюючи необхідних команд - консоль мало чим допоможе, хоча використовуючи команду</p>
<p><strong>help</strong></p>
<p>можна більшість функціоналу схопити &quot;на льоту&quot;.</p>
<p>Але вернемось до наших баранів. Перш ніж працювати безпосередньо із консоллю - варто налагодити головні параметри, додати необхідних користувачів, вказати правила набору etcetera. Тому набираєм в консолі астеріска команду <strong>exit</strong>.</p>
<p>Для системи FreeBSD всі конфігураційні файли asterisk знаходяться за шляхом <em><strong>/usr/local/etc/asterisk</strong></em></p>
<p>Найбільш важливими в моєму випадку є конфіги:</p>
<ul>
<li>sip.conf - файл конфігурації самого протоколу SIP та база даних користувачів та їх параметрів окремо по кожному (user, peer, friend)</li>
<li>extensions.conf - правила набору, автозаміна цифр при наборі номерів, телефонна маршрутизація, загалом самий головний конфіг астеріска як на мене</li>
<li>manager.conf - список користувачів, які мають доступ ззовні до консолі керування, їхні права</li>
<li>queues.conf - конфіг, в якому вказуються можливі черги, згідно яких вхідні дзвінки будуть оброблятись абонентами</li>
<li>modules.conf - конфігураційний файл модулів, в якому можна увімкнути-вимкнути той чи інший модуль, або вказати автозавантаження всіх модулів з папки модулів</li>
</ul>
<p>Для тих, хто добре володіє англійською мовою розібратись з цими конфігураційними файлами не дуже важко, бо в кожному є наведені приклади та пояснення. Формат всіх файлів конфігурацій - стандартний ini-файл, що дуже спрощує роботу з ними. Крім того в цій же папці із файлами конфігурації наявні також файли із розширенням dist , в яких можна знайти значення по замовчуванню у випадку якихось помилкових дій.</p>
<p>Для роботи SIP протоколу (в контексті офісної АТС ) необхідно</p>
<ul>
<li>- SIP - проксі або(і) SIP - реєстрант , який буде вести облік всіх користувачів, що авторизуються та працюють в контексті правил, вказаних в конфігураційному файлі ( в моєму випадку це extensions.conf )</li>
<li>- PBX менеджер - це апаратна або програмна частина, яка відповідає за маршрутизацію дзвінків, ведення статистики, реалізації утримання дзвінків, конференц-зв'язку, автовідповідачів, серкретарів, черг, голосових меню etcetera. І це все також реалізовано в asterisk в конфігах extensions.conf та інших.</li>
<li>- VoIP телефони (або ATA - адаптори телефонних апаратів), які будуть реалізовувати саму функцію телефона та &quot;вміти&quot; працювати по протоколу SIP</li>
<li>Загалом це все. Додам лише, що для підключення усього цього господарства до стандартних міських ліній телефонного зв'язку необхідне також спецобладнання у вигляді PSTN шлюзів, які із однієї сторони дивляться в провідну лінію, а з іншої працюють по тому ж протоколу SIP.</li>
</ul>
<p>Отже, перших два пункти в моїй системі цілком охоплює asterisk, про який і йдеться мова в цій статті.</p>
<p>Щодо третього пункта, то для підключення цих телефонів або(і) адапторів астеріску необхідно вказати дані користувацьких параметрів, які будуть працювати в складі АТС.</p>
<p>А саме:</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/files/asterisk-v-yakosti-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/asterisk_sip_conf.png" alt="Asterisk додавання користувачів по протоколу SIP" longdesc="http://my.ukrweb.info/files/asterisk-v-yakosti-mini-ats" /></a></p>
<p>На фото відображені 2 користувача. Для початкового рівня налагодження достатньо вказати лише</p>
<ul>
<li>тип користувача (user, peer, friend)</li>
<li>ім'я користувача(номер набору з телефона)</li>
<li>пароль</li>
</ul>
<p>Все інше - підхопиться автоматично з параметрів по замовчуванню і буде потребуватись Вам лише в процесі тонкого доведення системи та додавання необхідних функцій в майбутньому.</p>
<p>Вказавши двох користувачів та після внесення аналогічних опцій до двох VoIP телефонів і запущеного астеріска із вищеприведеним конфігом телефон із номером 103 зможе додзвонитись до телефону із номером 102, просто набравши на клавіатурі відповідні цифри. Відповідним додаванням нових користувачів мережа абонентів може зростати практично необмежено.</p>
<p>Запускаєм із цим конфігом астеріск командою <strong>asterisk </strong>та входимо в консоль програми <strong>asterisk -rgc </strong>можемо переглянути наявність зареєстрованих користувачів командою <strong>sip show users</strong></p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/asterisk-v-yakosti-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/asterisk_sip_show_users.png" alt="Asterisk команда консолі для відображення зареєстрованих користувачів SIP" longdesc="http://my.ukrweb.info/asterisk-v-yakosti-mini-ats" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://technorati.com/claim/q5bd5xfzs" rel="me">Technorati Profile</a></p>
    ]]></content>
  </entry>
  <entry>
    <title>SPA921 - IP телефон та компонент IP міні АТС</title>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://my.ukrweb.info/2007/12/1/spa921-ip-%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D1%82%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82-ip-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D1%81" />
    <id>http://my.ukrweb.info/2007/12/1/spa921-ip-%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D1%82%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82-ip-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D1%82%D1%81</id>
    <published>2007-12-10T23:34:23+02:00</published>
    <updated>2008-06-12T04:00:12+03:00</updated>
    <author>
      <name>podarok</name>
    </author>
    <category term="asterisk" />
    <category term="cisco" />
    <category term="freebsd" />
    <category term="hardware" />
    <category term="IT" />
    <category term="linksys" />
    <category term="sipura" />
    <category term="spa921" />
    <category term="ua" />
    <category term="VoIP" />
    <category term="залізо" />
    <category term="огляд" />
    <summary type="html"><![CDATA[<p>SPA921 - це ще один компонет IP телефонії, оснований на одному і тому ж апаратному ядрі, що і</p>
<ul>
<li>ATA (SPA2102, AG310, PAP2T, RTP300, SPA1001, SPA3102, SPA8000, WRTP54G, WRT54GP2)</li>
<li>телефони ( spa901, spa92x, spa94x, spa962, spa922, spa93, spa941, spa942, spa962 )</li>
</ul>
<p><a href="http://www.linksys.com/servlet/Satellite?c=L_Product_C2&amp;childpagename=US%2FLayout&amp;cid=1139435693953&amp;pagename=Linksys%2FCommon%2FVisitorWrapper" target="_blank" name="SPA-921 homepage" title="SPA921 homepage">SPA921 homepage</a></p>
    ]]></summary>
    <content type="html"><![CDATA[<p>SPA921 - це ще один компонет IP телефонії, оснований на одному і тому ж апаратному ядрі, що і</p>
<ul>
<li>ATA (SPA2102, AG310, PAP2T, RTP300, SPA1001, SPA3102, SPA8000, WRTP54G, WRT54GP2)</li>
<li>телефони ( spa901, spa92x, spa94x, spa962, spa922, spa93, spa941, spa942, spa962 )</li>
</ul>
<p><a href="http://www.linksys.com/servlet/Satellite?c=L_Product_C2&amp;childpagename=US%2FLayout&amp;cid=1139435693953&amp;pagename=Linksys%2FCommon%2FVisitorWrapper" target="_blank" name="SPA-921 homepage" title="SPA921 homepage">SPA921 homepage</a></p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/SPA921.png" alt="SPA921 IP телефон" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Телефон має конектор RJ-45, яким сполучається із Ethernet мережею. Використання апарату із PSTN мережею без додаткового обладнання неможливе. Також телефон обладнаний рідкокристалічним багатостроковим дисплеєм, що дозволяє відображати на ньому більшість інформації, необхідної як для здійснення дзвінків так і для адміністрування та налагодження головних функцій телефону.</p>
<p align="left">Адміністративна панель практично повністю повторює панель керування ATA SPA-2102, за виключенням відсутності функціональності рутера та присутності специфічних саме для телефонного апарату параметрів.</p>
<p align="left">Як і в попередній статті про SPA-2102 я розглядатиму лише режим Панелі Керування &quot;Розширений Адміністратор&quot;, опускаючи більш прості &quot;Користувацький Базовий&quot;, &quot;Користувацький Розширений&quot; та &quot;Адміністративний Базовий&quot;</p>
<p align="left">Першою йде закладка інформації, на якій можна спостерігати з апроходженням дзвінка на обох каналах та параметрах, за якими працює телефон в локальній мережі.</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_info.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка Info" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Наступна закладка - Параметри Системи.</p>
<p align="left">Тут вказуються</p>
<ul>
<li>Домени, з яких дозволено підключення до даного телефону</li>
<li>параметри Веб-сервера, через який відбувається доступ до Панелі Керування, паролі адміністратора та користувацький доступ</li>
<li>Тип з'єднання із локальною мережею (Статичний або динамічний ІР), Маршрутизатор по-замовчуванню та маска підмережі</li>
<li>Додаткові параметри мережі (ім'я хоста, сервери імен, домен, в якому знаходиться даний телефон)</li>
<li>Опції зовнішнього сервера ведення логів, вказавши адресу та рівень логування можна дуже точно та повноцінно визначати наявні помилки в конфігурації телефону та вести розширену статистику</li>
<li>Адреса зовнішнього сервера часу NTP, з яким буде відбуватись автоматична синхронізація внутрішнього годинника</li>
</ul>
<p align="center">&nbsp;<a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_system.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка System" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Наступна закладка - параметри протоколу SIP, відмінностей по суті немає, все аналогічно lо SPA2102</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_SIP.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка SIP" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">Наступна закладка також є аналогічною як і для SPA-2102. Тут можна дозволити-заборонити обновлення firmware.</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_provisioning.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка Provisioning" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">Регіональні параметри. Тут Я змінив час, за який телефон починає набирати введений номер (група Control Times)? і поставив 2 секунди. Якщо цього не вказати, телефон буде набирати внесений номер через 10 секунд, що є досить великим інтервалом і вимагає для прискорення набор введеного номеру натискати клавішу &quot;#&quot;</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_regional.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка Regional" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Наступна закладка - параметри телефону.</p>
<p align="left">Тут вказується</p>
<ul>
<li>ім'я, яке буде відображатись на дисплеї самого телефонного апарату, короткий номер, за яким можна додзвонитись всім абонентам, що знаходяться в одній групі на сервері проксі або реєстранті</li>
<li>Сервіси, які підтримуватмуться телефоном (дивись Supplementary Services для SPA-2102)</li>
<li>Модифікації дзвінків, що дозволяє змінити тривалість та звучання стандартних мелодій</li>
<li>А також рівень звуку, який буде надсилатись на роз'єм для навушників, вбудований динамік та на телефонну трубку</li>
</ul>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_phone.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка Phone" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Наступна закладка - Параметри віртуальної телефонної лінії, яка сполучена по мережі із проксі-сервером або сервером-реєстрантом (в моєму випадку це asterisk). Відмінностей із SPA-2102 майже немає.</p>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_ext1.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка Ext1" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;І остання закладка - наоагодження користувацьких параметрів:</p>
<ul>
<li>Опції та телефонні номери для переадресації</li>
<li>параметри та телефони швидкого набору (клавіші 2-9)</li>
<li>Переозначення Додаткових сервісів SIP</li>
<li>Значення по замовчуванню для першочергового виводу звуку, налагодження формату годинника</li>
<li>Рівень гучності звуку для всіх виходів</li>
<li>Контрастність рідкокристалічного дисплею</li>
</ul>
<p align="center"><a href="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats#" target="_self"><img align="middle" src="http://my.ukrweb.info/files/spa921_user.png" alt="SPA921 IP телефон панель адміністрування закладка User" longdesc="http://my.ukrweb.info/spa921-ip-telefon-ta-komponent-ip-mini-ats" /></a></p>
<p align="left">&nbsp;Із пульта керування телефоном можна встановити</p>
<ol>
<li>Параметри локальної мережі повністю</li>
<li>Supplementary Services - головні параметри протоколу SIP (Вмикання-вимикання та дефолтні значення важливих&nbsp; сервісів)</li>
<li>Опції переадресації</li>
<li>Параметри вбудованої телефонної книги</li>
<li>Рівні гучності звуку</li>
<li>Вибір мелодій для дзвінків та їх гучність</li>
<li>Контрасність дисплею</li>
<li>Вмикання-вимикання вебпанелі адміністрування</li>
<li>Встановлення паролю на використання телефону</li>
<li>Обнулення параметрів до заводських значень</li>
</ol>
    ]]></content>
  </entry>
</feed>
