Створено все це на етапі розвитку інтернету, коли кількість інформації почала зашкалювати рівень можливості відслідковування схожих матеріалів автором. В більшості випадків, написавши деяку статтю, можна бути певним, що в інтернеті схожий матеріал вже викладався.
От і виникла ідея, а чому б не реалізувати можливість, коли після написання певного матеріалу, користуючись спеціально описаною технологією, можна повідомити інших про те, що існує схожий матеріал як продовження того, що вже було.
Джерела інформації, з яких варто розпочати прочитання даної статті
www.sixapart.com/pronet/docs/trackback_spec офіційна специфікація TrackBack
www.lifewiki.net/trackback/ - по цій адресі можна приєднатись до роробників протоколу, почитати про специфікації та підписатись на конференцію
www.hixie.ch/specs/pingback/pingback офіційна специфікація PingBack
Також значна кількість інформації присутня на Вікіпедії, але враховуючи "громадський" характер, я не вважаю її стандартом.
Потрібно згадати також про RefBack - ми щодня ним користуємось, бровзаючи інтернет та переходячи із сторінки на сторінку.
На днях перегрібав лог премодерації трекбеків і вирішив знизити кількість спаму від них... Можна звичайно вирішити проблему кардинально і вимкнути дану функціональність, але НМД - варто зрозуміти, чому дана технологія така популярна серед спамерів і не в нас.
Не буду казати, щоб Ви ставали спамерами - цього у Вас не вийде з вебсайтами, де увімкнена премодерація або стоять антиспам фільтри на трекбеки.
Буду казати, що вивчаючи технології спаму, можна дуже багато навчитись для власної користі і досвіду роботи.
Скажу, що переглядаючи щодня сотні листів спаму електронної пошти я почав розуміти, яким чином вони(спамери) обходять фільтри антиспаму, в результаті, на листах, що обходять фільтри я не натискаю кнопку - "Спам", бо таким чином погіршується вибірковість цих фільтрів і вони починають "мітити" корисні листи. Але про це - пізніше.
Сьогодні я намагатимусь описати процес взаємодії між вебсайтами на рівні протоколу XMLRPC, на якому основана технологія trackback.
Створено все це на етапі розвитку інтернету, коли кількість інформації почала зашкалювати рівень можливості відслідковування схожих матеріалів автором. В більшості випадків, написавши деяку статтю, можна бути певним, що в інтернеті схожий матеріал вже викладався.
От і виникла ідея, а чому б не реалізувати можливість, коли після написання певного матеріалу, користуючись спеціально описаною технологією, можна повідомити інших про те, що існує схожий матеріал як продовження того, що вже було.
Але в даної технології також є проблеми.
- Не всі "старі" вебсайти підтримують "нову" технологію
- Небажання співпрацювати в авторів
- Відсутність нормальної підтримки від пошуковиків.
- Спамери і сайти-паразити.
Перш, ніж розібратись в кожній з цих проблем - пройдусь по самій технології та офіційних стандартах.
Враховуючи те, що НМД - trackback на сьогодні найбільш розвинута та контрольована технологія формату "ping website", на неї і буду опиратись.
Отже - метод.
Власник сайту А посилає сайту В HTTP POST запит, в якому описує згідно стандарту головні поля і заголовки інформації про "взаємовідносини" між сайтами.
POST http://www.example.com/trackback/5
Content-Type: application/x-www-form-urlencoded; charset=utf-8
title=Стаття+про+трекбеки&url=http://www.example2.com/article/4&excerpt=Коротко+про+технологію+трекбеків
&blog_name=TrackBacks+блог
- Тема - title - назва статті
- Посилання - url - адреса, за якою знаходиться стаття
- Аннотація - exerpt - необов'язковий параметр
- Ім'я вебсайту - blog_name - без коментарів 8).
Загалом, кому цікаво - думаю зрозуміли.
Згідно даної технології - рішення про подальшу обробку такого посилання покладається на власника вебсайту, що його прийняв.
Згідно стандарту - власник, що приймає дані POST запити і погоджується на співпрацю повинен в себе на вебсайті викласти спеціальну xml:rdf мітку
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#"
xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
xmlns:trackback="http://madskills.com/public/xml/rss/module/trackback/">
<rdf:Description
rdf:about="http://www.example.com/5"
dc:identifier="http://www.example.com/5"
dc:lang="uk-UA"
dc:title="Стаття про трекбеки"
trackback:ping="http://www.example.com/trackback/5" />
</rdf:RDF>
Враховуючи, що на сьогоднішній день HTML не дозdоляє в себе вбудовувати rdf - цей блок необхідно вставляти коментарем HTML
<!-- <rdf:......</rdf:RDF> -->
Що робити з самим посиланням, отриманим по POST - власник одержувача вирішує сам. В моєму випадку отримані посилання, якщо вони не є спамом, відображаються після самої статті перед коментарями, що дозволяє користувачам та роботам прочитати схожі статті та співставити моїй статті схожу(related) десь в іншому місці.
Володіючи достатнім рівнем кваліфікації дану технологію можна розвивати заcобами xml, доповнювати описами, вкладати в rdf додаткові параметри, що будуть повідомляти роботам та клієнтам розширену інформацію по взаємодії - все у наших силах 8)).
Закінчуючи дану технічну сторону додам - не всі клієнти та сервери корекнто працюють з даною технологією. Обробку стандарту пишуть люди... А люди, як відомо, роблять помилки. Тому враховуйте це.
Повертаючись до проблем даної технології скажу - пошукові системи не підтримують дану технології на рівні, який вкладали в неї розробники.
Чому? НМД - на сьогоднішній день в них і так не вистачає ресурсів та методів, щоб обробити існуючу систему інтернету, тому вони не особливо піклуються про технологію, що не набрала ще такої широкої популярності, як скажімо банальне посилання на іншу сторінку. Але, враховуючи, що пошукові системи займаються складним алгоритмом знаходження схожих статей - використання даної технології дозволить авторам різноманітних вебсайтів допомогти їм(роботам) в цьому.
Користувацька сторона технології трекбеків - Вам ,як власнику вебсайта приходить надіслане кимось посилання, що містить в собі інформацію про схожий контент. Це схоже на коментар до Вашої статті, але в даному випадку - коментар може бути на іншому сайті, іншою мовою, більш розвинутий із можливо іншою точкою зору та більшою кількістю фактів тощо.
В результаті - Вам не залишається нічого, окрім пов'язати Вашу статтю із статтею послідовником (rel="next"), що написана на основі Вашої, бо по суті своїй автор тої статті знайшов Вас і не полінувався повідомити, що тема розвивається далі, і можливо читачам Вашого матеріалу буде цікаво почитати про тему додатково.
Ви ж вказуєте адреси на коментарі до Вашої статті на Вашому вебсайті, От і вказуйте на продовження - це додасть Вам рейтингу від пошукових систем.
Як бути із вебсайтами, що не підтримують технологію трекбеків - тут все просто - в кінці, або на початку Вашої сторінки не полінуйтесь вказати пов'язані матеріали звичайними посиланнями. Підозрюю, що всі читали за своє життя книжки і досить часто спостерігали, що і на початку і в кінці автор міг вказувати список літератури, посилання на певні статті, книжки тощо. Це і є трекбеки, які в паперовому вигляді виглядають саме так.
Тепер прислухайтесь до себе, в моменти, коли ви займаєтесь пошуком деякої інформації. Заходим на пошукову систему, вводим деякі слова, які нас цікавлять, знаходимо по знайденій адресі, якщо інформація неповна, намагаємось на цій же вебсторінці знайти схожі статті, або посилання на першоджерело. Гадаю зрозуміло... Це ж саме розуміють і розробники пошукових систем і впроваджують в свої алгоритми технології пошуку схожих матеріалів. І в першу чергу вони шукають за посиланнями, що вказані саме авторами на сторінці.
А тепер спробуйте проаналізувати, чому так важко знайти схожі статті до Вашого вебсайту.
Скажімо Ви співпрацюєте з однією з бірж посилань, за які Вам платять якусь копійку. Переглядаючи велику кількість вебсайтів, я мало зустрічав авторів, що реально піклуються про схожість - вішають на свій сайт все, за що платять. Багато випадків, думаю і Ви зможете знайти, коли автор скажімо політичного-спрямованого блогу вішає рекламу нижньої білизни - я розумію, що певна моральна схожість є, але для рОбота це посилання буде означати не що інше, як спам. Сподіваюсь Ви зрозуміли, що посилаючись на когось Ви в першу чергу створюєте інформаційний імідж Вашого вебсайту. Може користувач і не побачить адреси на рекламу, але робот аналізує сторінку повністю!
Повертаючись до трекбеків підсумую, що дана технологія дозволяє пов'язати Вашу вебсторінку із вмістом, який допоможе рОботам співставити Вашу роботу із аналогічними або схожими статтями.
Враховуючи, що є люди, які заробляють на всьому, дана технологія також послаблена спамом. У випадку, якщо користувач не піклується про чистоту свого вебсайту і дозволяє отримання та публікацію трекбеків і посилань на своєму вебсайті, а пошуковики звертають увагу на посилання - спамери постійно намагаються всунути туди посилання на вебсайти, з яких вони отримують прибуток. Тому чистота отриманих трекбеків лягає повністю на плечі власників вебсторінок, що приймають їх.
Трекбек сильно пов'язаний з RefBack , якщо Ви підтримуєте технологію трекбеків. Тобто хтось Вам присилає трекбек повідомлення про схожий вміст і Ви публікуєте відповідне посилання на своїй вебсторінці.. В результаті користувачі, переглядаючи Ваш вебсайт переходять за цими посиланнями і передають своїми броузерами вебсайту, на який посилається трекбек інформацію, звідки прийшов користувач, в вигляді referrer в заголовках HTTP протоколу...
Таким чином автор вебсайту, аналізуючи статистику може бачити, що з Вашої сторінки приходять користувачі, може опублікувати в себе посилання на сторінку, у випадку, якщо Ваша стаття має схожий характер. Це і є RefBack.
Замість висновка скажу - якщо Вас цікавить співробітництво з іншими вебсайтами, та не останнім бажанням є підняття рейтингу свого власного вебсайту, а також, якщо цікавить, щоб а Ваш вебсайт заходили саме цільові користувачі - відсилайте трекбеки, дуже висока ймовірність, що у випадку дійсно схожості інформації автор, якому прийшов трекбек опублікує в себе посилання на Ваше творіння.
Успіху!
]]>
